Уряд США нещодавно звинуватив Китай у розробці «зброї для управління мозком» — технології, яка викликає серйозні етичні питання, якщо вона використовується тоталітарним, геноцидним та територіально-агресивним режимом.
Як повідомила Financial Times, США внесено до чорного списку Академію військово-медичних наук Китаю, а також 11 пов'язаних з нею біотехнологічних дослідницьких інститутів, як стверджується, надання допомоги китайським військовим у створенні зброї.
За наявними даними, Академія досліджувала технології «інтерфейсу мозок-машина» або «інтерфейсу мозок-комп'ютер», відомі як BCI, у тому числі шляхом вживлення електродів у мозок живих мавп, таких як макаки.
Згідно з публікацією Ельзи Каніа в Національному університеті оборони у 2020 році, «дослідники Академії військово-медичних наук використовують макак для вивчення методів створення інтерфейсів мозок-машина, які передбачають вживлення електродів у мозок».
16 грудня Міністерство торгівлі США внесло Академію та пов'язані з нею науково-дослідні інститути до чорного списку.
За словами міністра торгівлі США Джини Раймондо, «Китай вирішив використати ці технології для контролю над своїм народом та репресій щодо представників етнічних та релігійних меншин».
Financial Times цитує слова високопосадовця про те, що Китай використовує нові біотехнології для спроб військового застосування майбутнього, які включають «редагування генів, підвищення працездатності людини [і] інтерфейси мозок-машина».
Китайські компанії, які використовують безпілотники, систему розпізнавання облич, кібербезпеку, штучний інтелект та хмарні суперкомп'ютери для спостереження в китайському регіоні Сіньцзян також потрапили в нові чорні списки США, включаючи списки Міністерства фінансів.
Найбільші американські інвестори, включаючи Accel, Kleiner Perkins, GGV Capital, Glade Brook Capital Partners, Qualcomm Ventures, Silver Lake та Tiger Global Management, за даними Financial Times, мають ліквідувати інвестиції в компанії з чорного списку.
Американські компанії, що досліджують технологію BCI, також пов'язані з Китаєм.
Blackrock Neurotech, пов'язана з Пітером Тілем з Palantir, і Neuralink Елона Маска – дві провідні американські компанії, які прагнуть просунути технологію BCI. У травні компанія Neurotech отримала 10 мільйонів доларів інвестиційної підтримки та стверджує, що вже імплантувала 28 пристроїв американським, китайським та європейським пацієнтам.
Компанія Neuralink провела експеримент з мавпою-макакою на прізвисько «Пейджер», яка грає в «Понг» на комп'ютері, використовуючи свою діяльність свідомості, в обмін на краплі бананового коктейлю, що подаються через сталеву трубку. Компанія зняла відеозапис експерименту «Monkey MindPong», який доступний громадськості.
Статок Маска пов'язаний із компанією Tesla Inc., яка залежить від виробництва та доходів з Китаю. У третьому кварталі 2021 року Tesla побудувала у Китаї понад 133 000 автомобілів. З четвертого кварталу 2020 року компанія отримала близько 3 мільярдів доларів у вигляді квартальних доходів із Китаю.
Хоча Китай відстає у розвитку технологій BCI, Пекін ставить собі за мету «домінувати» у розвитку біотехнологій та технологій штучного інтелекту у всьому світі. З цією метою Пекін заборонив експорт дослідницьких приматів, які мають вирішальне значення у розвиток науки BCI.
Згідно з журналом Slate, у листопаді «контроль над ринком досліджень приматів сприяє прагненню Китаю до передачі технологій, оскільки іноземні організації, які бажають проводити експерименти з китайськими приматами, будуть змушені відправляти свої технології та досвід до Китаю. Передові інститути та компанії фактично навчатимуть Китай, як подолати інноваційний розрив».
Дослідження китайських військових у сфері контролю мозку викликають особливе занепокоєння з огляду на історію геноциду та промивання мозку меншин.
Уряди США та інших країн визнали, що геноцид, згідно з визначенням ООН, продовжується щодо уйгурської меншини в Китаї. Геноцид також, можливо, продовжується щодо послідовників Фалуньгун та тибетців.
За даними дослідників та урядовців США, пекінський режим ув'язнив понад 1 мільйон людей у табори «перевиховання» у спробі перетворити свої релігійні та етнічні меншини у «хороших» комуністів. За оцінками останніх, за останні кілька років у таборах перевиховання знаходилося від 1 до 3 мільйонів уйгурів, хоча академічна думка зупинилася на цифрі від 1 до 2 мільйонів.
Доктор Адріан Зенц, один із найвидатніших дослідників геноциду уйгурів, проаналізував свідчення з джерел комуністичної партії Китаю (КПК) про те, що уйгури зазнають «промивання мозку» в таборах перевиховання.
За словами Зенца у його статті за 2019 рік, що пройшла рецензію, у «таборах інтернованих для професійного навчання» використовується примусова праця. Він задокументував заяви китайського режиму, який стверджує, що «промивають мізки» інтернованим у них людям». Зенц заявив: «Тих, хто зазнає такого примусового промивання мозку, називають «перевихованими людьми» — той самий термін використовується для затриманих послідовників Фалуньгун».
Зенц отримав секретний китайський документ, у якому «говориться, що затримані, які виявляють ознаки опору, повинні піддаватися «штурмовому перевихованню».
У звіті про роботу за 2017 рік бюро юстиції округу Синьюань «це виражено в радикальних термінах», за словами Зенца. «Під заголовком «централізоване перетворення через виховну роботу» у звіті йдеться, що перевиховна робота має «промивати мізки, очищати серця, підтримувати право та усувати зло»(xinao jingxin fuzheng quxie 洗脑净心扶正祛邪)», — зазначив Зенц.
Лондонський трибунал 10 грудня встановив, що генеральний секретар КПК Сі Цзіньпін несе пряму відповідальність за геноцид уйгурів
Поєднання досліджень китайських військових у галузі «контролю мозку» та геноцидного «промивання мізків» режиму має сприйматися більш серйозно фахівцями з етики та урядовими чиновниками в США, Європі та серед азійських союзників.
На думку біоетиків Марчелло Ієнка (Базельський університет у Швейцарії) та Піма Хаселагера (Університет Радбоуда Наймегена в Нідерландах), інтерфейси управління мозком можуть бути використані для «зламування мозку» таким чином, що це порушує недоторканність приватного життя та свободу дій людини. Нині Ієнка працює у Федеральній політехнічній школі Лозанни.
BCI забезпечують інтерфейс мозок-машина або шляхом прямої імплантації електродів у тканини мозку, або за допомогою більш тимчасової технології, що носиться, яка тримає електроди поза неушкодженим черепом, згідно зі статтею, яка пройшла рецензування і з'явилася в квітневому номері журналу Ethics and Information Technology за 2016 рік.
BCI призначені для допомоги пацієнтам, які страждають на неврологічні захворювання, які порушують сенсорно-моторні функції. BCI може допомогти їм, наприклад, спілкуватися з роботизованою рукою, яка забезпечує пацієнту більший контроль над довкіллям.
BCI також досліджуються Агентством передових оборонних дослідних проєктів США (DARPA) для військового застосування, наприклад, для швидшого та ефективного оперативного управління людиною безпілотним винищувачем.
Проте Ієнка та Хаселагер у своїй статті «Злам мозку: технологія взаємодії мозку та комп'ютера та етика нейробезпеки» попереджають, що етичні ризики технологій BCI недостатньо вивчені у зв'язку з їх швидким розвитком.
«Нейрозлочинність» і «злом мозку», стверджують дослідники, включаючи «незаконний доступ до нейронної інформації та обчислень та маніпуляції з ними», є серйозним ризиком для «нейробезпеки» людини, такої як недоторканність приватного життя свобода дій.
Під загрозою знаходяться основні якості індивідуальності, включаючи свідомість, волю, сприйняття, мислення, самоідентифікацію, судження, мову і пам'ять. Ієнка та Хаселагер стверджують, що «неправильне використання нейронних пристроїв у кіберзлочинних цілях може не тільки загрожувати фізичній безпеці користувачів, але й впливати на їхню поведінку та змінювати їхню самоідентифікацію як особистості».
Ієнка та Хаселагер визначили не лише BCI як «особливо важливі», враховуючи потенційну можливість нейрозлочинів та функцію BCI для «зчитування активності мозку», а й пристрої, відомі як «нейростимулятори». Ця остання категорія машинно-мозкового інтерфейсу включає пристрої для «глибокої стимуляції мозку (DBS) та транскраніальні стимулятори постійного струму (tDCS)».
Ієнка та Хаселагер визначили не лише BCI як «особливо важливі», враховуючи потенційну можливість нейрозлочинів та функцію BCI для «зчитування активності мозку», а й пристрої, відомі як «нейростимулятори». Ця остання категорія машинно-мозкового інтерфейсу включає пристрої для «глибокої стимуляції мозку (DBS) та транскраніальні стимулятори постійного струму (tDCS)».
Ієнка та Хаселагер справедливо підкреслили ризики, пов'язані зі зчитувачами та стимуляторами мозку, і стверджують, що «етичні гарантії проти цих ризиків мають бути розглянуті на ранніх етапах розробки та регулювання».
Етичні гарантії, регулювання та міжнародне право, що розвивається, будуть особливо актуальні, оскільки Пекін ігнорує етичні стандарти у спробі посилити контроль над особистістю в межах, що розширюються, того, що КПК вважає «Великим Китаєм».
За матеріалами The Epoch Times USA