Сучасна плащівка - що це за матеріал

Плащівка – загальна назва вологостійких матеріалів переважно штучного походження або з додаванням невеликої кількості бавовни. Тканина невибаглива до умов експлуатації і догляду. Вона не пропускає вітер, дощ, сніг завдяки особливому просоченню або переплетінню волокон. Використовується для пошиття будь-якого одягу, а також у складі підшивки плащів, курток, пальто для забезпечення водонепроникності.

Сучасні технологічні можливості дозволяють створювати десятки нових різновидів плащівки. Це відкриває безмежні обрії для дизайну одягу – від практичного у стилі мілітарі до витончених вечірніх суконь. Однак, так було не завжди.

Історична довідка

Еволюція матеріалу починається у XIX ст., коли розвиток хімії і промисловості дозолив виробляти дійсно водозахисні тканини. Рік народження плащівки – 1823, коли шотландець Макінтош випадково помітив, що просочений розчином каучуку рукав піджаку не намокає. Творіння винахідника удосконалили англійці під час Першої світової війни. Вони розробили плащі тренчкоти для військових з габардину, спочатку на основі овечої вовни, а потім – штучної сировини. Тоді ж зрозуміли, що важливий не лише склад, а й спосіб плетіння ниток. Так виник матеріал, з поверхні якого краплини буквально скочувалися, і крім того він пропускав повітря. Поступово виріб перекочував до цивільного життя.

У другій половині XX ст. сталася ще одна ключова подія – важкий каучук замінили легким поліакрилом. Його винайшов італійський хімік Джуліо Натта. У місті Болонья цією речовиною почали обробляти однойменну тонку плащову тканину (поліакрил з капроном).

Зараз плащівка може складатися з таких основних компонентів:

• поліестер,
• бавовна,
• лавсан,
• капрон,
• нейлон,
• віскоза.

Властивості й технічні характеристики плащівок

1. Склад

Склад плащівок варіюється, залежно від типу одягу. Наприклад, плащі та куртки шиють із сумішевих полотен, таких як бондінг, твіл, оксфорд, таслан, дюспо. Вітчизняні вироби складаються частіше з бавовни і лавсану, зарубіжні – з бавовни і поліестеру. Також можливі на 100% синтетичні комбінації лавсану з поліестером або капроном. Більш натуральний варіант – бавовна, коттон, поліестер (твіл).

2. Різновиди та їхні характеристики

Основні різновиди плащівки:

• оксфорд (камуфльована тканина);
• таслан – швидше за всіх висихає;
• дюспо (Jagard, рей-дюспо, мілка, бондінг, сіре) – дуже м’яка і легка тканина;
• твіл – гіпоалергенний;
• полі-джордан (одна з найміцніших, довго тримає яскравий колір);
• стьобаний фліс (парафліс) – тепла;
• хай-макс (найщільніша).

Перераховані види майже не мнуться.

На властивості матеріалів впливають такі технічні характеристики: щільність (зазначається у тексах), вага, наявність або відсутність водозахисного покриття, склад. Усі ці показники можна знайти на етикетці.

Поціновувачі плащівок можуть вибрати тканину на свій смак і розмір гаманця перейшовши по посиланню (це передовий продавець текстилю, з великим досвідом в ринковому сегменті тканин для верхнього одягу).

Мембрана, яку повсякчасно використовують для створення водо- і вітронепроникного шару в одязі, має безліч переваг і лише 2 недоліки – високу вартість і нездатність протистояти холоду. Однак переважна більшість плащівок коштує недорого і це один з приємних бонусів. Найдешевший і практичний - оксфорд.

3. Властивості

Матеріал має відповідати таким критеріям:

• водонепроникність;
• стійкість до вітру, вологи, сонця, зминання;
• довговічність, міцність до розриву;
• легкість;
• здатність відштовхувати забруднення, пил і зберігати тепло;
• естетичність.

Нюанси виробництва

Виробництво сучасних плащівок – складний технологічний процес, який потребує спеціалізованого устаткування. Під час виробництва застосовують плетіння саржевого типу зі щільністю мінімум 200 г/м². Завдяки цьому плащівка добре тримає форму, не зминається і «дихає», тобто пропускає повітря й водночас захищає від вітру.

Найбільш розповсюджені методи досягнення водонепроникності:

• просочення гідрофобними розчинами;
• нанесення на виворіт поліуретанового шару.

Щоб створити демісезонний крам, використовується флісовий утеплювач. Його часто доповнюють стібками. Цю ж технологію застосовують під час пошиття пухівок з пуху або синтепону, причому принципове значення має розмір проколу, щоб наповнювач не вилізав на поверхню.

*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.