Китайське традиційне свято Дуань-у: легенда про поета Цюй Юаня
Велика Епоха
Свято Дуань-у (端午节) вважається третім найважливішим традиційним китайським святом після китайського Нового року та свята Середини осені. Його завжди відзначають на п’ятий день п’ятого місяця за місячним календарем, тому китайці називають його днем подвійної п’ятірки. Цього року Дуань-у святкують у понеділок, 2 червня.
Свято Дуань-у пов’язане з легендою про поета Цюй Юаня
Свято Дуань-у пов’язане з легендою про поета Цюй Юаня. Ілюстрація: СМ Ян/Велика Епоха
Походження свята
Протягом багатьох років свято називали по-різному в залежності від різних місцевих звичаїв. Найбільш поширена назва — свято човнів-драконів, під цією назвою воно відоме у західному світі.
Свято Дуань-у, як і інші китайські свята, має свої легенди. Із багатьох історій про його походження однією з найглибше вкорінених у китайській культурі є те, що його присвячене поетові Цюй Юаню, що жив у період Міжцарських війн (475—221 до н.е.).
Як оповідає одна з історій, Цюй Юань (340—278 до н.е.) був мудрим, добрим і чесним палацовим міністром, який багато зробив для боротьби з хабарництвом серед чиновників у царстві Чу в період Міжцарських війн. Це був час, коли сім найбільших окремих царств — Ці, Чу, Янь, Хань, Чжао, Вей і Цінь — воювали один з одним за панування.
Будучи мудрою і начитаною людиною, Цюй Юань користувався довірою правителя царства Чу. Поступово завдяки гарним порадам Цюй Юаня це царство посилилося. Успіх Цюй Юаня, особливо його здатність боротися із хабарництвом чиновників, налаштували проти нього придворних посадовців і викликали заздрість інших міністрів.
Цюй Юань був мудрим, добрим і чесним палацовим міністром, який багато зробив для боротьби з хабарництвом серед чиновників царства Чу в період Міжцарських війн
Цюй Юань був мудрим, добрим і чесним палацовим міністром, який багато зробив для боротьби з хабарництвом серед чиновників царства Чу в період Міжцарських війн. Ілюстрація: Юань Фан/Велика Епоха
Інтриги і наговори на Цюй Юаня справили свій вплив. Цар припинив дотримуватися його порад і в кінцевому рахунку вигнав Юаня.
Під час свого вигнання Цюй Юань дуже переживав за царство Чу. У той час могутність царства Цінь виросла, і Чу перебувало у небезпеці. До цього цар Чу не прийняв поради Цюй Юаня стати союзником царства Цінь.
Одного разу правитель царства Чу отримав запрошення на зустріч у царстві Цінь. Позбавлений мудрих порад Цюй Юаня, цар особисто вирушив на зустріч і був відразу ж схоплений. Кілька років по тому він помер в ув’язненні.
Після смерті царя Чу на престол зійшов його син. Незважаючи на своє вигнання, Цюй Юань поспішив повернутися у царство Чу, коли його призвали до двору, щоб допомогти новому правителю.
Цюй порадив новому царю укласти союз з іншими державами, аби протистояти царству Цінь, але його пропозицію знову було різко відкинуто, і міністри піддали його осуду. Новий цар теж відмовився прийняти пораду Цюя і замість цього підписав принизливий мирний договір із царством Цінь. Цюй Юаня знову відправили у заслання ще далі, ніж попереднього разу.
Тим не менш, він не здавався. Він багато подорожував, викладав і писав про свої ідеї, сподіваючись, що зможе отямити правителя і зберегти царство Чу.
У 278 р. до н.е. армія Цінь зайняла столицю царства Чу. Побачивши падіння царства Чу, в розпачі Цюй Юань покінчив життя самогубством, втопившись у річці Міло. Той фатальний день був п’ятим днем п’ятого місяця.
Дізнавшись про смерть Цюй Юаня, народ Чу прийшов у великий смуток. Вони пішли до річки Міло, щоб проявити свою повагу відданому Цюй Юаню. Сподіваючись уберегти його тіло від риби і злих духів, рибалки виплили на річку на своїх човнах. Деякі селяни кидали в річку кульки клейкого рису, загорнуті в листя бамбуку, щоб привабити рибу, і вона не чіпала тіло Цюй Юаня. Інші жителі били в барабани, аби відлякати рибу. Китайські лікарі виливали в річку концентрат реальгарового вина, щоб «отруїти» чудовиськ і захистити тіло Цюй Юаня.
Відтоді люди стали шанувати пам’ять Цюй Юаня, відзначаючи річницю його смерті заходами, які включають перегони на човнах-драконах під час бою барабанів, поїдання цзунцзи (клейкого рису, загорнутого у листя бамбуку), розпивання реальгарового вина та інше. Ось так свято стало називатися ще й святом драконівських човнів і святом цзунцзи.
Цзунцзи — це галушки у формі пірамідок, зроблені із клейкого рису, наповнені різними начинками і загорнуті в листя бамбуку. Їх варять або готують на пару. Цзунцзи стали важливим символом свята Дуань-у
Цзунцзи — це галушки у формі пірамідок, зроблені із клейкого рису, наповнені різними начинками і загорнуті в листя бамбуку. Їх варять або готують на пару. Цзунцзи стали важливим символом свята Дуань-у. Ілюстрація: Велика Епоха
Цюй Юань, за загальним визнанням, вважається першим великим китайським поетом і батьком китайської поезії. Відданість та невичерпний патріотизм, виражені у його віршах, втілювали конфуціанські ідеали, і донині вони є зразком для китайської інтелігенції. Його літературні та патріотичні впливи наклали відбиток на наступні покоління як у Китаї, так і за його межами.
