Історія Китаю (122): Хубілай — Мудрий хан і засновник династії Юань у Китаї

Онук Чингісхана Хубілай (1215—1294) об’єднав Китай і поклав край правлінню династії Південна Сун. Він став засновником династії Юань у Китаї, а також Сецен-ханом (Мудрим ханом) Монгольської імперії, чия територія простягалася від Азії до Східної Європи.

Хубілай — Мудрий хан і засновник династії Юань у Китаї. Ілюстрація: Юань Фан/Велика Епоха

Коли Мунке став Великим ханом Монгольської імперії, він вирішив продовжувати розширення Монгольської імперії й доручив своєму молодшому братові Хубілаю завдання завоювати Китай і правити ним.

На відміну від багатьох монгольських вождів, які могли лише битися, сидячи верхи, Хубілай був зачарований культурою стародавнього Китаю і розумів, наскільки важливо мати під боком надійних китайських радників, аби правити цією землею. Він подружився з багатьма місцевими вченими та прийняв їх на службу, а також ввів китайську систему цивільної служби для управління Серединною рівниною (давня назва Китаю).

Правління Хубілая принесло йому добру славу серед людей Китаю. Проте консерватори із монголів були незадоволені його схильністю до китайської культури. Його братові Мунке, який був монгольським ханом, сказали, що Хубілай завоював серця народу Хань і сховав всі багатства у своєму власному сховищі, і це може загрожувати Монгольській імперії.

Одного разу Хубілаю сказали, що його брат відправив на Серединну рівнину ревізора, щоб розслідувати діяльність деяких чиновників, які на нього працювали. Було перераховано більше ста підозр у злочинах, за які ці чиновники могли бути страчені. Хубілай був дуже здивований і засмучений вчинком свого брата, і хвилювався, що посадовці, які перебувають під слідством, можуть стати жертвами викривлення фактів, оскільки це були найдовіреніші його люди, на яких він покладався у своєму правлінні. Він знав, що Мунке, який завжди йому довіряв, був введений в оману його суперниками в боротьбі за владу, які змовилися проти нього.

Один із його ханьських (китайських) радників запропонував: «Великий хан — ваш старший брат та імператор. У нього є над вами влада як над молодшим братом і підлеглим. Будь ласка, не тримайте на нього образи. Дозвольте мені запропонувати вам розглянути можливість відправити вашу сім’ю назад до монгольської столиці жити там разом із родиною Великого хана — таким чином, ви чітко покажете вашу відданість Великому хану, і він більше вас не підозрюватиме».

Хубілай прийняв пораду і негайно відправив дружину та дітей назад до столиці. Пізніше він сам повернувся, щоб особисто побачитися з братом. У результаті його брат знову став йому довіряти, і брати стали, як раніше, єдиними.

Чим довше Хубілай правив північним Китаєм, тим більш виразною ставала різниця між культурою кочового життя монголів та осіло-землеробським життям у Китаї. Монгольський спосіб життя включав боротьбу, стрільбу із лука, верхову їзду, смаження баранини та молоко, тоді як життя китайців — вишукані шовки, поезію та живопис, приємну ввічливість, оподаткування та цілу армію торгівців.

Аби поліпшити своє управління в глибинці Китаю, він дуже добре розумів, наскільки важливо проявляти терпимість до народу завойованих земель. Тому він давав вказівки своїй армії не вбивати населення після взяття міст. Це сприймалося багатьма монгольськими аристократами як зухвалий вчинок по відношенню до старого монгольського кочового світу, де різанина була нормою щодо інших країн чи культур; і, тим не менш, це знайшло широке схвалення у нещодавно підкореного населення в Китаї.

5 травня 1260 р. Хубілай став Великим ханом, наступником Мунке, який помер роком раніше. У 1271 році він заснував династію Да Юань (тобто династію Великого походження). Він переміг Південну Сун та об’єднав весь Китай у 1279 році, а також підпорядкував царства навколо Китаю.

Імперія Юань була країною, відкритою для мандрівників з усього світу. У той час у Китай приїхав Марко Поло, і Хубілай надав йому важливу інформацію і порадив відвідати багато місць його імперії. Порівнюючи побачене із країнами Європи та Західної Азії, Марко Поло був уражений просторістю і процвітанням Китаю. Він описав Хубілая як «наймогутнішого в світі, із винятковими людьми, землями і товарами».

Протягом короткого періоду під владою Хубілая, династія Юань насолоджувалася єдністю, економічним процвітанням і миром. Тим не менш, протягом усього життя він був стурбований сімейною ворожнечею зі своїми монгольськими князями-суперниками — багато монгольських шляхетних сімей чинили опір бажанням Хубілая прийняти китайську культуру Хань. Крім того, його армія, яка мала підкорити Японію, була знищена штормом. У свої пізні роки Хубілай страждав від хвороби й болю. Смерть його коханої дружини і сина посилили його хворобу. 1294 року Хубілай, всемогутній правитель, помер у віці 80 років.