Хороший психологічний стан людини впливає на її гени, виявили науковці. Проте не все щастя є справжнім — задоволення власних матеріальних потреб є не таким корисним для організму, як задоволення потреб духовних.
«Філософи давно відрізняють дві основні форми задоволення: „гедоністичну“, що являє собою приємні переживання індивіда, та більш глибоку „евдемоністичну“, за якої індивід прагне осягнути сенс життя та досягти благородної мети, яка виходить за рамки простого самозадоволення», — пишеться в дослідженні групи біологів з Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл.
«З багатьох досліджень ми знаємо, що обидві форми задоволення [і гедоністичне, і евдемоністичне] пов’язані з поліпшенням фізичного і психічного здоров’я, а також знижують рівень стресу та депресії. Проте ми знали менше про біологічні основи цих відносин», — говорить Барбара Л. Фредріксон, заслужений професор психології в Коледжі мистецтв і наук в Університеті Північної Кароліни.
Вчені виявили, що у людей, які переживають евдемоністичне щастя, задовольняють свої духовні потреби, імунні клітини перебувають у доброму стані. В таких клітинах зафіксована висока експресія генів, які відповідають за боротьбу проти вірусів, і навпаки — низькі рівні експресії генів, пов’язаних із запальними процесами.
А у людей, які переживали гедоністичне щастя, радість від фізичних задоволень, показники були протилежними. Експресія генів, пов’язана із запальними процесами, була високою, а та, що пов’язана із боротьбою проти вірусів, низькою.
Проте всі 80 чоловік, які брали участь в експерименті, назвали себе щасливими незалежно від того, що викликало їхню радість: задоволення фізичних чи духовних потреб.
«Це дослідження говорить нам про те, що різні види задоволення мають різний вплив на людський геном [сукупність спадкової генетичної інформації — авт.], хоча при цьому рівень позитивних емоцій однаковий. Мабуть, геном людини набагато чутливіший до різних способів досягнення щастя, ніж свідомий розум», — говорить Стівен Коул, професор Каліфорнійського університету медицини, один з авторів дослідження.
За словами Барбари Фредріксон, можна кожного дня досягати відчуття задоволення, проте воно буде короткостроковим і має негативний вплив на організм в довгостроковій перспективі. Дослідниця говорить, що фізичні задоволення можна порівняти з порожніми калоріями в емоційній сфері.
«Ми можемо зробити себе щасливими за допомогою простих задоволень, але ці „порожні калорії“ не допомагають нам розширити нашу свідомість і не йдуть нам на користь на фізичному рівні. На клітинному рівні наші тіла, виявляється, краще реагують на такі види задоволення, які мають відношення до почуття спільності та досягнення цілей», — говорить Барбара Фредріксон.
Попередні дослідження науковців показувало, що постійне переживання стресу негативно впливає на здоров’я людини: її організм стає незахищеним проти вірусів, і у неї швидше розвиваються різні захворювання, в тому числі не вірусні, такі, як артрит та хвороби серця.