Реформи в Китаї поки що неможливі

З одного боку, на висоті партійної драбини зібралися представники фракції «кривавих рук», яких очолює колишній глава компартії Цзян Цземінь. Об'єднує їх те, що вони використовували свою владу, щоб переслідувати численну групу послідовників Фалуньгун в Китаї. Сьогодні партійні лідери Ху Цзіньтао і прем'єр Вень Цзябао розпочали розслідування цих людей, почавши з Ван Ліцзюня і закінчивши партійними «важкоатлетами» Бо Сілаєм і Чжоу Юнканом.

Бо був звільнений з усіх своїх посад і зараз проходить «шуангуей» — жорстку форму допиту, яка використовується з метою «перевиховання» і розслідування справ «заблудлих» партійних членів. Союзники Бо до сьогоднішнього дня також позбулися своїх постів.

Чжоу Юнкан, глава Політико-юридичної комісії, органу, що відає всіма силовими структурами в країні, також був відсторонений і зараз під розслідуванням.

Тим часом, деякі партійні члени, які входили у фракцію «кривавих рук», наприклад, член Постійного комітету Політбюро Цзя Цінлінь, з метою відмежувати себе від своїх старих соратників, уже заявили про відданість нинішньому лідерові компартії Ху Цзіньтао і прем'єру Вень Цзябао.

Логічним завершенням цих змін у верхівці влади Китаю буде розслідування злочинів самого Цзян Цземіня — центральної фігури фракції «кривавих рук».

З іншого боку, з того часу як Ван Ліцзюнь втік в Ченду, кілька разів Велика Епоха повідомляла про витік інформації від членів партії. Вони говорили, що компартія плекає плани про політичну реформу, пропонує відновити в правах жертв різанини на Тяньаньмень [4 червня 1989 влада Китаю танками придушила демонстрацію студентів за демократію]. Ця інформація також показує, що сьогоднішні лідери Китаю готують підґрунтя для того, щоб покласти край переслідуванню духовної практики Фалуньгун.

Вень Цзябао, прем'єр держради КНР*, на прес-конференції в день закриття Національного народного конгресу 14 березня 2012 року, заявив про необхідність реформ.

*Держрада КНР — вищий виконавчий орган у Китаї, що складається з міністерств, відомств тощо.

«Ми досягли етапу, коли без реформ далі нікуди, — сказав Вень. — Якщо не досягне успіху політична реформа, то про поліпшення економіки годі й говорити. Наші досягнення можуть бути зведені нанівець. Історична трагедія, така як Культурна революція, може статися знову. Кожен член партії має відчувати терміновість [реформ]».

Коментатор Великої Епохи Хен Хе стверджує, що на цій прес-конференції Вень показав щось таке, чого не бачили з часів Мао Цзедуна — боротьбу між двома ідеологічними лініями.

Бо Сілай був типовим прихильником відродження стилю управління Мао Цзедуна. Прем'єр Вень публічно розкритикував Бо на цій прес-конференції та на наступний день вже звільнив його від займаної посади голови компартії мегаполісу Чунцін. Таким чином, Вень прибрав лідера лівого крила в партії, яка протистоїть реформам.

Відразу після того, як Бо звільнили, багато сайтів, що підтримують політику Мао, були закриті, а двоє журналістів-коментаторів — прихильників часів Мао — позбулися роботи.

Слідом за звільненням Бо з'явилися різні повідомлення, в яких робилися припущення про подальший план реформування країни нинішніми лідерами. Потім, на початку травня, джерело, знайоме з перипетіями на вищому рівні партії, сказало Великій Епосі, що ключові лідери Політбюро партії [вищий партійний орган з 25 осіб — прим.ред.] досягли 4 пунктів консенсусу, які будуть оголошені під час 18-го Всекитайського з’їзду партії восени цього року:

1. Планується створити підготовчий комітет, який розробить нову конституцію. Вона, зокрема, буде захищати права громадян вільно формувати об'єднання і політичні партії. В цей комітет можуть входити представники різних верств суспільства, партій та організацій.

2. Буде повідомлено, що історична місія Комуністичної партії Китаю як правлячої сили завершилася. Членство в партії буде добровільним.

3. Учасники «4 червня» (повстання студентів на площі Тяньаньмень в 1989 році), послідовники духовної практики Фалуньгун, яка пригнічується режимом з 1999 року, і всі групи, що зазнавали незаконного переслідування за їхній внесок в розвиток демократії в Китаї, будуть реабілітовані і отримають компенсації.

4. Армія буде націоналізована.

Слідом за цим трапилися кілька подій, які підтверджують те, що за лаштунками справді була прийнята така політична програма.

На конференції прес-центру Держради КНР 7 травня міністр внутрішніх справ Лі Ліго оголосив про новий порядок реєстрації організацій, незалежних від компартії. Політичні партії, правозахисні організації, громадські організації та інші елементи громадянського суспільства отримають дозвіл безпосередньо від держави. Раніше незалежна організація повинна була укласти договір з якимось урядовим закладом, який буде спонсорувати цю організацію і нести за неї відповідальність.

Іншими словами, організації, що становлять основу громадянського суспільства, зможуть працювати без офіційного нагляду. Схоже, що це перший крок у сторону перетворення країни, який необхідний для виконання першого пункту цього консенсусу.

Державні видання Китаю повідомили, що першим регіоном, де застосують таку нову політику реєстрації незалежних організацій, стане провінція Гуандун.

9 травня голова провінції Гуандун Ван Ян виголосив промову, в якій розкритикував комуністичну доктрину про керівну роль партії в країні.

«Ми повинні покінчити з помилковою ідеєю, що щастя людей — це благо, дане партією і урядом», — сказав Ван.

За його словами, прагнення до щастя — це право кожної людини, а роль уряду — дати народним масам волю, щоб вони «сміливо йшли за своєю власною дорогою до щастя».

14 травня партійний рупор «Женмінь Жибао» («Щоденна газета») опублікувала статтю на цілий розворот про політичну реформу. У статті йшлося про те, що потрібно обмежити владу і захистити права.

У той час, як Вень Цзябао кілька разів пропонував відновити добре ім'я жертв «бійні на Тяньаньмень» 4 червня 1989 року, на початку червня ЗМІ Гонконгу повідомили, що ще три партійних лідери також зробили таку пропозицію.

Згідно з гонконгським журналом Front Line («На передовій»), передбачуваний майбутній лідер компартії Сі Цзіньпін закликав відновити в правах колишніх студентів — жертв бійні 4 червня 89', видати їм компенсації і притягнути до відповідальності тих, хто колись прийняв рішення про криваве придушення.

Гонконгський журнал Chengming повідомив, що три високопоставлених чиновники з Всекитайських зборів народних представників* також зробили спільну пропозицію про відновлення доброго імені жертв 4 червня. Подібна пропозиція надійшла і від однієї високопоставленої особи з Китайської народної конференції з політичних питань. Однак вони не згадали про те, що потрібно притягнути до відповідальності винних.

* Всекитайські збори народних представників — парламент, що складається з майже 3 тис. членів. Він збирається раз на рік разом з Народною політико-консультативною радою Китаю, члени якої представляють різні соціальні групи. Ці органи влади, які приймають важливі політичні рішення, часто називають «Два засідання», оскільки вони проходять одночасно. Останні «Два засідання» проходили в березні 2012 року.

Так чи інакше, реформа можлива лише в тому випадку, якщо буде зупинено переслідування Фалуньгун. Це систематичне і жорстоке порушення прав людини зводить нанівець будь-яку спробу обмежити владу або захистити права людей.

Однак, щоб покласти край цьому переслідуванню, слід покласти край і владі фракції «кривавих рук», яка правила залізною рукою останні 13 років.

Оскільки ця фракція призвела до загибелі десятків тисяч послідовників Фалуньгун, які померли в результаті жорстоких катувань або вилучення органів, подібні злочини китайське суспільство не зможе пробачити — винні будуть притягнуті до відповідальності.

Логічне завершення руху в бік реформ — притягнення до відповідальності Цзян Цземіня, ініціатора репресій.

На початку квітня джерело з Пекіна сказало Великій Епосі, що Вень Цзябао запропонував відновити добре ім'я Фалуньгун на партійних зустрічах з вищим керівництвом країни.

В кінці березня в китайському інтернеті кілька разів знімалася цензура на деякі пошукові запити, пов'язані з Фалуньгун.

Так, можна було побачити в пошуковій видачі сайт, де розміщена «Чжуань Фалунь» — основна книга вчення Фалуньгун. Також можна було знайти в китайських пошуковиках інформацію про «Криваву жниву» — так називається дослідницький звіт, який підтвердив факти вилучення органів у практикувальників Фалуньгун.

Також у кінці березня адвокати, які захищали послідовників Фалуньгун в провінції Хейлунцзян, де переслідування Фалуньгун проходило з особливою жорстокістю, сказали Великій Епосі, що переслідування в цій місцевості зараз послаблюється.

В середині квітня жителі села вирішили оскаржити арешт популярного місцевого вчителя школи, який практикує Фалуньгун, і підписали масову петицію з вимогою звільнити його. Зрештою, ця петиція потрапила у вищі кола влади — до членів Постійного комітету Політбюро — групи людей, яка керує Китаєм. Таке могло статися лише з волі високопоставлених чиновників.

У кінці травня прокурор повернув справу одного послідовника Фалуньгун в міністерство громадської безпеки зі словами, що в справі не вистачає доказів. У минулому для переслідування Фалуньгун ніколи не шукали доказів — для переслідування був створений так званий Комітет 610, орган, що володіє надповноваженнями. Він не підкорявся судам, тому в ході судового переслідування послідовників Фалуньгун рішення зазвичай приймалися проти останніх, при тому, що доказів провини у суду не було.

Крім того, протягом 13 років державні видання нападали на цігун, форму традиційних китайських вправ, що стимулюють циркуляцію життєвої енергії в тілі. Така цензура китайських ЗМІ стала частиною переслідування Фалуньгун, тому що це теж форма цігун.

Однак 31 травня пропартійне новинне агентство «Сіньхуа» повідомило, що міністерство охорони здоров'я Китаю позитивно відгукнулося про курси одного виду цігун в провінції Ганьсу. Така зміна також можлива лише за згодою вищих чиновників.

На сьогодні реформи в Китаї поки неможливо здійснити. Все впирається в те, коли китайська влада зупинить переслідування Фалуньгун.

Стефен Грегорі і Джейн Лінь, Велика Епоха

----------------------------------

Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.

----------------------------------