Вибори мера Києва: у нестерпному очікуванні

Опозиція ратує за проведення виборів за законом влітку, а представники правлячої партії схиляються до того, щоб відкласти вибори на більш пізній термін. Головний актор у цій драмі — Олександр Попов, голова київської міськадміністрації. Його критикують за те, що два роки тому він підтримував поділ посади мера і глави міськадміністрації, а тепер обіцяє об'єднати ці посади у випадку, якщо його оберуть мером.

Чотири роки тому в червні в Києві пройшли позачергові вибори депутатів Київради і мера столиці. Київський міський голова — Леонід Черновецький — був обраний на термін 4 роки, згідно з 2-ою частиною статті 141 Конституції України. Повноваження його минули 3 червня 2012 року.

Олександр Омельченко, колишній мер Києва, а тепер народний депутат України від блоку «Наша Україна — Народна самооборона» каже, що секретар міськради Галина Герега зобов'язана протягом 15 днів після реєстрації відставки міського голови вислати лист-звернення на ім'я голови Верховної Ради України з проханням призначити дату виборів.

«Якщо протягом 15 днів Галина Герега не надішле такого звернення, то голова Верховної Ради зобов'язаний буде відреагувати проявом ініціативи з підготовки проекту постанови Верховної Ради, але не пізніше, як через 60 днів після 15 днів з 3 червня, про призначення виборів міського голови», — сказав Омельченко. Таким чином, за словами екс-мера, вибори повинні пройти в середині серпня.

Між тим, раніше повідомлялося, що визначитися з датою виборів у Києві парламентський комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування повинен був ще 23 травня. Однак тоді члени комітету дату не призначили і запропонували це питання обговорити парламенту на рівні президії Верховної Ради і лідерів депутатських фракцій.

Віталій Кличко, лідер партії «Удар», вважає, що Верховна Рада повинна була призначити дату ще раніше.

«За звичайною практикою, чергові вибори призначаються за 60 днів до дня закінчення повноважень міського голови. Але Верховна Рада України сьогодні свідомо не приймає такого рішення, чим демонструє неповагу до киян і руйнує місцеве самоврядування в столиці», — заявив депутат 24 травня в Київраді.

Олександр Єфремов, голова фракції Партії регіонів, називав три варіанти проведення виборів мера Києва. Перший варіант — вибори можуть відбутися протягом трьох місяців після закінчення терміну повноважень чинного мера, який закінчується 25 травня. Другий варіант — вибори можуть відбутися одночасно з виборами до Верховної Ради. І третій, найменш ймовірний, як вважає Єфремов, — під час місцевих виборів в 2015 році.

В середині травня Володимир Литвин у своїй сторінці на Facebook написав, що з урахуванням всіх обставин вибори мера Києва доцільно провести 28 жовтня: одночасно з виборами до парламенту.

Пізніше, 21 травня, на засіданні Погоджувальної ради у Верховній Раді він заявив, що доручив профільному комітету розглянути можливість поєднати дату виборів київського мера з датою проведення місцевих виборів в 2015 році.

«Можливо, якщо комітет запропонує і визначиться з датою, то можна провести ці вибори до 2015 року», — зазначив Литвин.

Владислав Лук'янов, народний депутат України від Партії регіонів, вважає, що поєднувати вибори мера Києва і вибори до парламенту не варто.

«Процедури проведення місцевих виборів і виборів до Верховної Ради різні, різні терміни висунення кандидатів, різні терміни агітації, і т.д. Тобто, існує багато відмінностей і, якщо ці вибори будуть проводитися одночасно, то буде дуже багато неузгодженостей. Краще провести місцеві вибори після виборів до Верховної Ради», — сказав депутат.

Глава правління Комітету виборців України Олександр Черненко вважає, що вибори київського голови, швидше за все, будуть призначені на серпень, але не виключає, що влітку вони не відбудуться взагалі. «У нашій ситуації все можливо. Якщо Верховна Рада не призначить вибори, то їх і не проведуть. Але це буде грубе порушення Конституції країни», — цитує Дзеркало тижня слова експерта.

Олександр Омельченко назвав кореспонденту Великої Епохи дві біди, які нинішній глава адміністрації міста Олександр Попов приніс українській столиці.

«Олександр Павлович Попов був одним з небагатьох, трьох або п'яти державних чиновників високого рівня, які в минулому, близько півтора років тому, були ініціаторами поділу влади в місті Києві на дві посади — мера і призначеного президентом України глави міськадміністрації», — сказав Омельченко.

Ще одна біда, яку, на думку Омельченка, Попов приніс місту — це ліквідація функцій самоврядування районних рад, а також закриття районних адміністрацій.

«Районні адміністрації — це на сьогоднішній день дочірні підприємства, непідзвітні, непідконтрольні громадським організаціям. Таким чином, закон про місто Київ понівечений, знищений, і якщо сьогодні в Олександра Павловича Попова прийшов час досвіду, якщо він зрозумів, що Київ — це не місто Комсомольськ [де О.Попов був міським головою — ред.], і якщо він дозрів [на об'єднання посад — ред.], то краще пізніше, ніж ніколи», — резюмував колишній мер Києва.

Євген Суслов, заступник голови партії Наталії Королевської «Україна — Вперед!», вважає, що два роки тому не потрібно було розділяти посади мера і голови адміністрації.

«У той час кричали, що пан Черновецький зробив багато незаконних справ щодо розділу землі і його треба притягнути до відповідальності, але потрібно було не розділяти повноваження мера, а довести його зловживання і притягнути його до відповідальності, потім провести перевибори і обрати дійсно нормального мера. А не розвалювати систему управління столицею, яка була ефективною: розділити на два різні крила, а зараз говорити, що, якщо ви мене оберете, я ці посади об'єднаю. Це приклад подвійних стандартів», — сказав Суслов.

А ось директор Агентства з моделювання ситуацій Віталій Бала бачить у Попові хорошого господарника і менеджера, але сумнівається, чи дійсно він самостійний у тих чи інших рішеннях, або ж ставить партійну дисципліну понад усе.

«Якби пан Попов сказав так, що не залежно від того, кого оберуть, я буду виступати за те, щоб об'єднати посади мера і глави КМДА, то це було б правильно. Політично це був би абсолютно правильний і справді вдалий технологічний хід», — вважає Бала.

Між тим, сам глава київської адміністрації в своїй перемозі на виборах не сумнівається. В інтерв'ю журналу «Кореспондент», що вийшов 8 червня, він сказав: «А чому я не стану мером? Я не програв жодної своєї виборчої кампанії. З чотирьох кампаній три останні я вигравав з результатом 90% голосів. У мене величезний досвід виборчих кампаній, я не збираюся програвати».

Аліна Маслакова, Олена Балакіна, Євген Довбуш, Велика Епоха