Велика китайська стіна — древня велич Піднебесної

Велика китайська стіна манить доторкнутися до частини п’ятитисячолітньої історії китайської нації. Плинуть віки і епохи, одна династія змінює іншу, Китайська ж стіна залишається мовчазним свідком історії Серединної землі.

Що ми знаємо про Велику китайську стіну? Вона дуже велика, відома і давня. З якою метою і коли вона була побудована, які події розгорталися біля її стін, скільки людей топтали її кілометрові дороги, що проходять крізь гори, долини, пустелі, які таємниці бережуть її мовчазні стіни?

Що ми знаємо про Велику китайську стіну?

Стіна протяжністю десять тисяч лі

Велика стіна упирається в гірські хребти, піднімається на їхню вершину і спускається в долини. «Вань лі чан чен» — «Стіна протяжністю десять тисяч лі» — простягається вздовж північного кордону Серединної землі. Її протяжність становить 2500 кілометрів, а враховуючи всі відгалуження — 8851,8 кілометра(!) від узбережжя Жовтого моря до глибин монгольських степів. Середня висота — 6,6 метра, іноді сягає 10 метрів, а ширина доходить до ― 6,5 метра. Це давало змогу вільно розминутися двом колісницям. Є свідчення, що стіна мала 25 тисяч башт, куди входили каземати та охоронні вежі.

Сміливі гіпотези

Надзвичайна кількість стін, які викладені дивними узорами, а подекуди йдуть паралельними прямими, які доходять аж до півночі Монголії та Росії, викликають у вчених ряд питань. На детальніших історичних картах можна побачити місця, де одна за одною іде до десяти паралельних стін. До того ж частина стіни пролягає через важкодоступні гори. Можна лише блукати у здогадах про призначення цього рукотворного дива. Хоча є думки, що це захист від завойовників, що це фіксування кордонів, об’єднання багатоетнічної Серединної землі. Цікавою є гіпотеза, висловлена А.В. Галаніним: «Видно, стіну будували як лінію оборони і як дорогу. У баштах мали змогу розміщуватися прикордонні гарнізони, зупинятися купці». Через важкодоступні гори, якими також проходить стіна, мало віриться авторові гіпотези, що завойовники побажали б нападати. «Стіна була своєрідною залізницею».

Сьогодні ж частина стіни щорічно приймає учасників легкоатлетичного марафону «Велика стіна» та «марафон» туристів.

Історія Великої стіни — половина історії Китаю

Велика Китайська стіна — це величезний проект правителів Піднебесної. Час її основного будівництва — V століття до н. е. — XVII століття н. е. Спочатку стіна будувалася вздовж володінь північних правителів і являла собою насипи землі, що простягалися на дві тисячі кілометрів. Найстародавніша її частина — це утрамбовані земляні вали 3—5 метрів заввишки у степах. Визначити їхній вік та всю протяжність надзвичайно складно, адже фундамент швидко руйнується. У період Воюючих царств (475—221 рр. до н.е.) імператор Цінь Ши Хуанді задумав з’єднати та укріпити ці стіни. Для скріплення кам’яних блоків використовувалася клейка рисова каша з гашеним вапном. Китайські історики вважають, що одночасно Велику стіну будувало близько мільйона чоловік, а за іншими даними — до трьох мільйонів. Будівництво забрало багато людських життів.

За роки правління династії Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.) стіну розширили до Дуньхуана*. Для захисту торгівельних караванів добудували лінію сторожових башт аж у глиб пустелі. Також в цей час в регіоні Мінгін області Шаньсі звели ще 60 кілометрів цього дива.

Частини китайської стіни, які збереглися до сьогодні, збудовані в основному при династії Мін (1368—1644 рр.). Саме в епоху Мін використовували цеглу та кам’яні блоки, що робило конструкцію міцнішою. Стіну добудували із заходу на схід від застави Шаньхайгуань на березі Бохайської затоки Жовтого моря до застави Юйменьгуань.

Двісті років, починаючи з XV століття, велася реконструкція Великої китайської стіни. Найбільший розмах робіт припав на володарювання імператора Ваньлі династії Мін. Верхівку Великої стіни став прикрашати зубчастий бруствер*, також були оновлені та укріплені (а деякі збудовані наново) вартові башти, частина з них була оснащена гарматами, здобули ймення «Да цзянь-цзюнь» («Великий генерал»).

При династії Цін (1644—1911 рр.) будівництво стіни призупинилося. Тому можна вважати, що зведення Великої китайської стіни завершилося у XVII столітті.

Найдивовижніший витвір людських рук

Китайсько-манчжурська держава в епоху династії Цін була центром істинної культури і ортодоксального мистецтва. Англійський посол Джордж Маккартней у 1793—1794 роках пливучи каналом до Пекіна, побачив Велику Китайську стіну. У захваті він мовив, що якщо вся стіна така, як та, яку він бачив, то це найдивовижніший витвір людських рук.

Так «Стіна протяжністю десять тисяч лі» спостерігала зміну династій, покірно переносячи руйнування й добудови, гордість китайців, захват і скептицизм іноземців, спокійно спостерігаючи плин часу.


Незважаючи на суперечки вчених, коли і з якою метою була возведена ця грандіозна пам’ятка архітектури, Велика китайська стіна досьогодні стоїть, могутня і непохитна, простягається на тисячі кілометрів, уособлюючи велич Піднебесної від сивої давнини і донині.

* Дуньхуан розташований на північному заході Китаю на території, через яку проходив Великий шовковий шлях, основний маршрут для торговців і ченців

* Бру́ствер (нім. Brustwehr, від Brust — груди і Wehr — захист) — у фортифікації це земляний, мурований або дерев'яний насип для захисту бійців, або вертикальна загорода бойового ходу в оборонних спорудах.