Мелатонін допомагає покращити сон. Прийом добавки викликає довгострокові ризики
Мелатонін — це гормон, що виділяється в основному шишкоподібною залозою. Коли його вперше виявили, речовину назвали «мелатонін» через його здатність змінювати пігмент меланіну пуголовків, роблячи їх майже прозорими.
Одна з функцій мелатоніну в організмі людини — сприяти сну. Вночі мелатонін передає мозку і тілу сигнал про те, що настав час спати. Це супроводжується сонливістю та зниженням температури тіла, частоти пульсу та артеріального тиску.
Синтез і секреція мелатоніну пригнічуються світлом, тому його називають гормоном темряви. Рівень мелатоніну в організмі людини змінюється в залежності від сходу та заходу сонця. Секреція мелатоніну збільшується після настання темряви, досягає піка між 2 та 4 годинами ночі та поступово знижується у другій половині ночі.
Майже 80 відсотків мелатоніну синтезується вночі, його концентрація у сироватці крові досягає 80-120 пг/мл (пікограм на мілілітр), тоді як у світлий час доби виробляється лише 10-20 пг/мл.
На секрецію мелатоніну впливає як зміна освітленості, так і вік. У дитинстві рівень мелатоніну високий, після статевого дозрівання починає знижуватись і продовжує знижуватись протягом усього середнього віку, в середньому на 10-15 відсотків за десятиліття. На старість концентрація мелатоніну в плазмі зазвичай знижується до дуже низького рівня.
Мелатонін, що природно виділяється людським організмом, може регулювати добовий ритм, сприяти сну, впливати на кров'яний тиск і вегетативну регуляцію серцево-судинної системи, зміцнювати імунітет, зменшувати запалення, протистояти окисленню, пригнічувати ріст пухлин, захищати мозок і нерви. Крім того, мелатонін впливає на енерговитрати, вагу тіла та кісткову масу.
Мелатонін також регулює гонадотропін-рилізинг-гормон (ГнРГ), який впливає на репродукцію та статеве дозрівання. Коливання мелатоніну передають організму інформацію про добові ритми та сезонні зміни, які впливають на рівень репродуктивних гормонів та репродуктивну активність людини.
Пероральне приймання мелатоніну може покращити симптоми деяких захворювань, включаючи безсоння, зміну часових поясів, порушення сну при змінній роботі та нейродегенеративні захворювання.
Мелатонін також використовувався в клінічних дослідженнях захворювань, включаючи рак, порушення обміну речовин, серцево-судинні захворювання, шлунково-кишкові захворювання, нейродегенеративні захворювання, больові синдроми та репродуктивні дисфункції, хоча однозначні висновки ще не зроблено.
Правильні способи прийому мелатоніну
Більшість людей приймають мелатонін від безсоння. Однак зміна своєї поведінки і звичок для поліпшення сну набагато безпечніша, ніж використання ліків або харчових добавок, і часто вирішує проблему безсоння. Наприклад, іноді безсоння спричинене нерегулярним режимом сну, стресовим життям або прийомом інших ліків.
Є кілька простих способів підвищити природний рівень мелатоніну в організмі:
1) Забезпечте регулярний сон і дієту, уникайте кофеїну та нікотину.
2) Уникайте перегляду телевізора та використання комп'ютерів, смартфонів або інших електронних пристроїв перед сном, тому що їхнє синє світло пригнічує секрецію мелатоніну.
3. Виставляйте себе на сонце вранці та тренуйтеся ввечері, щоб подолати зміну часових поясів.
Загальні побічні ефекти та потенційні довгострокові ризики мелатоніну
Мелатонін зазвичай добре переноситься при прийомі всередину, але не зовсім без ризику. Загальні побічні ефекти перорального прийому мелатоніну включають денну сонливість, головний біль і запаморочення. Іншими побічними ефектами є скороминуща депресія, легкий тремор, легке занепокоєння, спазми в животі, дратівливість, зниження пильності, сплутаність свідомості, нудота, блювота і низький кров'яний тиск.
Систематичний аналіз 37 короткострокових (менше чотирьох тижнів до 29 тижнів) рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень показав, що пероральне вживання мелатоніну для лікування безсоння може спричиняти небажані явища (НЯ). Найбільш часто повідомлюваними НЯ є сонливість у денний час (1,66%), головний біль (0,74%), інші НЯ, пов'язані зі сном (0,74%), запаморочення (0,74%) і гіпотермія (0,62%).
Передозування мелатоніну потенційно може спричинити серйозні проблеми зі здоров'ям, особливо довгострокові побічні ефекти, щодо яких ще не проводилися остаточні дослідження.
За матеріалами The Epoch Times USA