«Мене звуть Майкл, я живу в Меріленді, США. Мені 34 роки. Мій ріст - 1,80 м, вага - 72 кілограми. Я - дуже чуйний, щирий, чесний і романтичний. Я завжди ношу сумку дівчини і відкриваю їй двері. Я - дуже дбайливий. Я ніколи не дозволю своїй майбутній дружині прибирати вдома.
Я зроблю все, щоб вона була щаслива. І я дуже хочу мати дружину - українку!» Таку принадну пропозицію розсилає Майкл через Інтернет українським дівчатам. Він сподівається, що хтось із них погодиться з ним зустрічатися, а пізніше - створити сім'ю. Він навіть зареєстрував свій сайт, де детально описав, чому супутницею його життя повинна стати саме українка, і аж ніяк не американка. «На мою думку, українські дівчата - освічені, слідкують за модою (мають хороший смак щодо одягу), добре готують. Вони - розумні, милі, романтичні і сильні духом. Вони завжди знають, як подбати про свою сім'ю, і не бояться роботи.
Українські дівчата - справжні принцеси, і, я впевнений, українські парубки недооцінюють їх», - пише Майкл на своєму сайті.
І таких заморських принців, як Майкл, в Інтернеті вистачає. Щодня вони відправляють українським дівчатам сотні повідомлень із пропозицією познайомитися. І їх анітрохи не зупиняє далека відстань. Дуже активні в знайомствах по Інтернету турки, грузини, єгиптяни та ін.
Очевидно, такий інтерес до українок викликаний не лише тим, що вони «знають, як подбати про свою сім'ю, і не бояться роботи».
Редактор туристичного сайту Олена Підсосонна вважає, що більшість іноземних туристів їдуть в Україну, насамперед, не за культурними пам'ятками чи унікальними традиціями, а за легковажними і доступними дівчатами, при цьому українки самі створили такий імідж. «За кордоном ти не побачиш таку кількість зухвало одягнених дівчат, як у нас. Там вони виглядають і поводяться скромніше. Поважають себе і не дозволяють чоловікам розцінювати їх як легку здобич. У нас же багато молоденьких дівчат просто продаються американським пенсіонерам».
Що керує такими жінками й дівчатами? Насамперед, очевидно, бажання підвищити свій матеріальний добробут. Але все таки, чому саме таким способом? Психолог Ольга Єфремова вважає, що українські дівчата шукають іноземного чоловіка, оскільки відчувають незадоволеність своїм способом життя. «Чи то матеріальний, або емоційний аспект. Чому вони шукають щастя так далеко? Тому що здалеку недоліків не видно. І вони їх не бачать,» - каже психолог. Дитячі казки теж зробили свій вклад в цю ілюзію закордонного щастя. Ні в одній з них принц не живе в сусідньому замку. Він завжди - за тридев'ять земель».
Ольга відзначає, що завищені очікування від потенційного партнера породжують зверхнє ставлення до навколишніх чоловіків. І дівчина шукає. Чим дальше, тим краще.
«З моїм майбутнім чоловіком ми познайомилися, коли мені було 34. Муххамед вчився в медичному університеті на хірурга, - згадує про свій невдалий шлюб харків'янка Марія (ім'я змінене). - Він був дуже уважний до мене, залицявся красиво, дарував квіти, подарунки, а потім запропонував вийти за нього заміж».
Весілля зіграли на батьківщині Муххамеда - Сирії, дуже пишне, по всіх тамтешніх обрядах. Прийшло багато родичів. За словами Марії, вони надарували безліч презентів, грошей і коштовностей. Потім почалися сірі будні... «На мене наділи паранджу, навісили купу золота, як на новорічну ялинку, і я цілими днями сиділа вдома. У мене було багато грошей, але я не могла за них нічого купити, оскільки мені не можна було виходити одній на вулицю без супроводу родичів. Життя починалося, коли на Дамаск спускалися сутінки - кожен вечір до нас приходили родичі, яким я завжди повинна була усміхатися і тішитись з їхнього приходу, - не важливо подобається мені це чи ні. Я повинна була, як прислуга, готувати, приносити і відносити їжу. У присутності чоловіків мені не можна було знаходитися, тому я сиділа в сусідній кімнаті, поки вони пили, їли і веселилися. Загалом, це було півтора року якогось пекла», - згадує Марія. Вона говорить, що вже була згодна на все: і на постійну веселість ночами, і на другу дружину - аби він відпустив її додому. Після численних прохань Муххамед усе-таки дозволив їй виїхати.
ⓅКомпанія YURDOPOMOGA (https://yurdopomoga.com.ua/uk/simeine/242-rozluchennia-z-inozemtsem-v-ukraini) спеціалізується в сфері сімейного права. Наші сімейні адвокати, здатні вирішувати складні справи за допомогою міжнародних інституцій. Ми маємо великий досвід у вузьких спеціалізаціях. Навіть якщо інша сторона проживає за кордоном і в Україні більше ніколи не буде - ми успішно реалізуємо справу. Ми не кидаємо клієнтів на півдорозі. Приїжджайте до нас в гості в зручний для вас час!
«Єдине, що у мене залишилося після цього - дарунок родичів - фамільна коштовність, якій більше 800 років, яку Мухаммед просив йому не повертати. Вона до тепер лежить у мене в серванті, як нагадування про мій третій невдалий шлюб...», - розповідає жінка.
І хоча життя у багатьох жінок у шлюбі з іноземцем складається досить успішно, всі вони різною мірою переживають всякі труднощі.
Щоб максимально застерегти себе від горе-чоловіка, Тетяна Татурович - менеджер соціальних програм жіночої правозахисної організації «Ла-страда» - радить укласти шлюбний договір. Наявність такого договору захистить ваші інтереси під час шлюбу й у випадку розлучення. У ньому мають указуватися права і зобов'язання кожної із сторін. Важливо, щоб в договорі було вписано право опіки над дитиною у випадку розлучення. «Перш ніж виїжджати до коханого за кордон, необхідно ознайомитися з тамошнім законодавством. Наприклад, в країнах Близького Сходу після розлучення дитина залишається з батьком,» - розповідає Тетяна Татурович. До них не раз зверталися жінки з проханням знайти дитину за кордоном. Через якийсь час за допомогою посольства це вдавалося зробити.
Окрім цього, ніхто не застрахований від гіршого сценарію - під принадною пропозицією познайомитися з іноземцем або роботи за кордоном - українських дівчат можуть чекати і торгівля жінками, і проституція.
А якщо ви познайомилися через Інтернет, фахівці радять організовувати перше побачення в Україні або ж на «нейтральній» території.
У випадку, якщо ви виїжджаєте рекомендуємо дотримуватися наступних правил:
Все ж українські дівчата як виходили заміж за іноземців, так і виходитимуть. І нерідко такі шлюби виявлялися щасливими. Але не треба леліяти зайвих ілюзій. Щодо міцності таких шлюбів психолог Ольга Єфремова говорить, що все залежить від самих партнерів і того, як вони будуватимуть свої стосунки: скільки праці в них вкладуть - стільки відповідно і отримають. «У шлюбі з іноземцем буде багато підводних рифів: різні культури, релігії, мовний бар'єр.
Все це можна перебороти, якщо жінка згадає, що перед нею - реальна людина, чоловік, а не принц, що втілює всі її рожеві мрії. Інакше та сила, яка створила цей шлюб, сама його і зруйнує, - відзначає Ольга.
- Надія на те, що наявність партнера змінить життя на краще, веде до деградації пасивного партнера. Будь-які стосунки краще будувати, спираючись на потребу віддавати, дарувати, ділитися кращим».