Гіперконтроль: переваги та недоліки надмірного контролю власного життя

У сучасному світі часто виникає необхідність контролювати різні аспекти життя, від кар'єри до особистих стосунків. Але коли контроль стає надмірним, це може породити феномен, відомий як гіперконтроль —  прагнення досягнути абсолютного контролю над усіма сферами життя. Це бажання може бути обумовлено багатьма факторами, такими як тривожність, страх втрати, або невпевненість у майбутньому. Люди, які схильні до гіперконтролю, зазвичай намагаються передбачити всі можливі сценарії, думаючи, що це допоможе їм уникнути неприємних сюрпризів. 

Чому виникає гіперконтроль?

«Гіперконтроль формується як захисна програма, а також через нездатність справлятись із власними почуттями, особливо тоді, коли ми, ще юні та незрілі», — каже Єлизавета Птиця,  сертифікований психоаналітик, клінічний психолог. 

Причини виникнення гіперконтролю можуть бути різноманітними, та вони зазвичай пов'язані з особистими відчуттями і зовнішніми факторами. 

1. Тривога та страх: Багато людей схильні до гіперконтролю через страх перед невідомістю. Вони намагаються контролювати все навколо, щоб зменшити почуття невизначеності та уникнути несподіваних ситуацій.
2. Невпевненість у собі: Люди, які не впевнені у своїх можливостях та рішеннях, можуть намагатися компенсувати це через контроль над усім, що їх оточує. Це допомагає їм відчувати себе більш впевненими у своїх діях.
3. Попередній негативний досвід: Травматичні або стресові події в минулому можуть спонукати людину контролювати своє середовище, щоб уникнути повторення негативного досвіду.
4. Соціальні та культурні впливи: Сучасне суспільство часто нав'язує ідею, що контроль над усім є ознакою успішності та організованості, що також може впливати на поведінку людини.
5. Перфекціонізм: Прагнення до досконалості може змусити людину постійно контролювати ситуації та оточення, щоб забезпечити ідеальний результат.

Негативні наслідки гіперконтролю 

Надмірний контроль може суттєво вплинути на психічне здоров'я. По-перше, він підвищує рівень стресу, що, своєю чергою, може призвести до виснаження та емоційного вигоряння. Люди, які надмірно контролюють своє життя, часто не вміють розслаблятися та отримувати задоволення від звичайних речей. Це може призвести до соціальної ізоляції, оскільки вони можуть бути надмірно критичними до оточуючих, намагаючись все контролювати.

Зворотна сторона: позитивні аспекти гіперконтролю

Водночас гіперконтроль може мати й позитивні сторони. Люди, які вміють правильно використовувати своє прагнення до контролю, можуть досягати високих результатів у кар'єрі, оскільки вміють планувати та передбачати ризики, самостійно приймати важливі рішення, є більш відповідальними. Уміння організувати свій день, контролювати розподіл часу та ресурсів може принести значну користь у професійному зростанні.

Гіперконтроль також може стати своєрідним захистом від невизначеності, створюючи відчуття безпеки та стабільності. Проте важливо пам'ятати про межі: надмірна зацикленість на контрольованості може зашкодити здоров'ю та загальному благополуччю.

Гіперконтроль — це подвійний меч, що має як переваги, так і недоліки. Для досягнення гармонії важливо навчитися балансувати між контролем і гнучкістю, дозволяючи життю текти своєю течією. Кваліфікована допомога психолога чи психотерапевта може допомогти розвинути вміння довіряти ситуаціям і людям, відкриваючи простір для нових можливостей та несподіваних радощів.

*Коментар: редакція не несе відповідальності за зміст і думки, викладені в статтях зі знаком Ⓟ.