Жителі великого будинку на Чернігівщині навчилися економити на комунальних послугах: зараз на місяць за один квадратний метр вони витрачають не більше 10 грн. Про те, які енергоефективні технології допомогли домогтися таких результатів, — далі у статті.
#img_center_nostream#Юрій Трофименко живе у великому будинку (300 м2) в селі Трисвятська Слобода, розповідає Vdalo.
Задовго до купівлі будинку у нього з'явилася ідея створити енергоефективне житло: «Ще на початку 90-х зрозумів, що підхід до ресурсів варто міняти: з однодумцями, серед яких була Вікторія, полька за походженням, яка часто жила у Варшаві, вирішили впроваджувати енергоощадні технології, поєднуючи досвід сходу і заходу. Три родини зібрали всі свої кошти, продали три квартири в Чернігові і придбали великий будинок за містом», — розповідає Юрій.
#img_center_nostream#Як каже Вікторія, в Польщі енергозаощадження стало «модним» ще 15 років тому:
«Люди почали масово встановлювати склопакети і додатково утеплювати будинки, підвищення енергоефективності підтримала і держава. У нашому будинку діє принцип: за можливістю зберігати тепло і не витрачати його більше, ніж потрібно, і це не тільки з точки зору економії коштів, а й тому, що кожен повинен споживати рівно стільки, скільки він може собі дозволити».
#img_center_nostream#У будинку на південній стороні встановлені сонячні колектори, тепла від яких досить, щоб підігріти 150 літрів води в безхмарний день, і на це не витрачається газ. До дванадцятої години вода нагрівається до 30 градусів, до середини дня — до 50, а в дуже жаркий день — до 60 градусів. Використовуючи сонячну енергію, в місяць виходить економити 50 м3 газу, в теплий сезон — близько 2 тис. грн.
Якщо сонячних колекторів недостатньо, і вони не забезпечують необхідну температуру, то вода догрівається електробойлером.
#img_center_nostream#«Взимку ми економимо завдяки тому, що не використовуємо газ, а опалюємо дровами. Свого часу ми поставили твердопаливний котел — коли дрова згоряють, вони викидають стільки ж CO2 в атмосферу, скільки дерево споживає за своє життя», — каже Юрій.
У будинку встановлені енергоощадні вікна за європейськими стандартами: двокамерний енергоощадний склопакет з опором теплопередачі більше нормативного 0,6 та мінімум 3 скла, відстань між якими не менше 32 мм.
#img_center_nostream#«У нашому будинку багато великих і добрих вікон, що не підходять для нашого клімату, і через які втрачалося багато тепла, — пояснює Юрій. — Установка енергоощадних вікон, між склом у яких міститься газ аргон для зменшення витрат енергії, дозволило скоротити понаднормативні втрати тепла на 40% і підвищити температуру в приміщеннях більше ніж на 2 °С».
Тепло, отримане від альтернативних джерел, потрібно також вміти зберігати: «Тамбур перед входом не дає холодному повітрю потрапляти відразу до будинку. Зовні будинок утеплений листами пінопласту, а стіни товщиною 60 см утримують тепло всередині», — пояснює Юрій
#img_center_nostream#В майбутньому також планується обладнати в будинку рекуперацію тепла — процес повернення тепла з відпрацьованого витяжного повітря, а також повітряний сонячний колектор.
Такий колектор грітиме не воду, а вхідне повітря. У міжсезоння, коли потрібно опалювати будинок, а сонце ще досить активне — його енергії буде достатньо для того, щоб в будинок заходило тепле повітря, а система розводки буде розносити тепле повітря в кімнати.
#img_center_nostream#Юрій впевнений, що з кожним роком українці все дбайливіше ставитимуться до енергоресурсів і не розтрачуватимуть їх даремно.
Сьогодні їхнім енергоефективним житлом цікавляться люди з усієї України, тому він охоче розповідає, як краще облаштувати свій будинок, і вірить, що найближчим часом, як і в Європі, екобудинки стануть для України нормою.
#img_center_nostream#Відмовитися від традиційних джерел енергії, замінивши їх на поновлювані — сонячну батарею, геліоколектор і вітряк, зміг пенсіонер із селища в Рівненській області. А полтавець побудував будинок-купол із пінопласту і обігріває його сонячними колекторами.