Хуанфу Мі — відомий лікар древньої медицини Китаю, автор «Канонів основ акупунктури та припікання», завдяки яким Чжень-Цзю терапія отримала свій подальший розвиток.
Хуанфу Мі — автор «Канонів основ акупунктури та припікання», завдяки яким терапія під назвою Чжень-Цзю отримала свій подальший розвиток. Фото: sredotochie.ruХуанфу Мі народився в 215 р. на території сучасної провінції Ганьсу. Незважаючи на своє знатне походження, дитинство Хуанфу Мі було бідним: він рано осиротів, і йому довелося жити в сім’ї дядька. До двадцяти років Хуанфу все ще залишався неписьменним, не хотів вчитися і витрачав свій час даремно.
Одного разу після розмови зі своєю прийомною матір’ю, всерйоз стурбованою його способом життя, Хуанфу дав обіцянку змінитися. Читання книг зміцнило його волю та заспокоїло норов. У 26 років Хуанфу Мі вирішив стати письменником.
Завдяки широкому колу інтересів, роботи молодого письменника охоплювали безліч областей, в тому числі соціальної ієрархії та історії. Хуанфу Мі розумів, що книги безпосередньо впливають на людей і суспільство в цілому, тому він також написав книги, присвячені біографії благородних людей: не зіпсованих ні бідністю, ні багатством, ні владою. У своїх творах Хуанфу закликав людей розвивати в собі чесноти та дотримуватися моральних цінностей.
Хуанфу Мі були написані: «Ді ван ши цзи» («Століття імператорів і царів»), «Леню чжуань» («Перекази про видатних жінок»), «Сюань-Янь Чуньцю» («Весни і осені Сюань-Яня»), «І шичжуань» («Перекази про пустельників»). На жаль, до наших днів дійшов тільки один його твір — «Гао ши чжуань» («Перекази про високих мужів»).
Ще однією областю інтересів Хуанфу Мі була медицина. Наслідки перенесених захворювань — ревматичного артриту, внаслідок якого кінцівки перестали згинатися, і паралічу половини тіла внаслідок інсульту — спонукали Хуанфу зайнятися вивченням медицини. Він писав: «Незалежно від того, наскільки ми вірні імператору, або, наскільки виявляємо синівську повагу до батьків, ми стаємо непотрібними, коли захворіли. Тому так важлива медицина».
І оскільки ніхто з лікарів не був у змозі допомогти Хуанфу полегшити його страждання, він самостійно вивчив основи медицини і зробив собі голковколювання на своєму тілі. Для лікування своїх хвороб, Мі також застосовував припікання, масаж і постановку банок.
Успішно вилікувавшись від хвороб, Хуанфу Мі написав книгу «Чжень цзю цзя і цзін» («Канон основ акупунктури і припікання»), яка згодом стала основою основ методики акупунктури і припікання в китайській медицині. Праця «Канон основ…» була написана на основі прочитання та осмислення трьох книг: «Су вень», «Лін шу» і нині загубленої «Хуанді мін тан цзін» і складалася з 12 сувоїв і 128 глав.
У своєму каноні Хуанфу привів назви 664 акупунктурних точок, вказав місця розташування 349 з них, розкрив їх зв’язок з енергетичними каналами всередині тіла. Також у книзі були детально охарактеризовані 12 парних каналів, описана техніка проведення акупунктури та припікання. Зазначено, які типи голок необхідно застосовувати для проведення Чжень-Цзю терапії, розкрито основи пульсодіагностики.
Останній розділ «Канону основ…» присвячений клінічній практиці, педіатрії, хірургії та гінекології. У цьому розділі докладно описані різні види хвороб, що викликаються «вітрами» (фен) і «порожнечами», розглянуті питання про вплив музики і психічного стану людини на функції її внутрішніх органів. Книга «Канон основ…», видана в 282 р., — найперша книга, присвячена методиці акупунктури, справила величезний вплив на подальший розвиток Чжень-Цзю терапії, і стала обов’язковою для вивчення студентами-медиками того часу, і для навчання методиці акупунктури в наш час і в усьому світі.
Книга «Канон основ…» справила величезний вплив на подальший розвиток Чжень-Цзю терапії, і стала обов’язковою для вивчення студентами-медиками того часу, і для навчання методиці акупунктури в наш час і в усьому світі. Фото: ABBAS MOMANI/AFP/Getty Images«Чжень цзю цзя і цзін» став популярним медичним трактатом не тільки в Китаї, але й у Японії.
Як письменник і поет, Хуанфу Мі залишив після себе безліч віршів, гімнів і есе («суджень»-лунь).
Імператор У-ді, дізнавшись про вченість Хуанфу Мі, запропонував йому зайняти при дворі посаду вихователя спадкоємця престолу, обіцяючи велику платню. Хуанфу відмовився від запрошення на службу, склавши свою відповідь імператору у витонченій віршованій формі: «Я чув, що мудрий імператор хоче бути оточений чиновниками досить сміливими, щоб говорити правду, і м’якими політиками, які будуть спонукати людей говорити про свої проблеми. Такого мудрого правителя, як Ваша величність, я прошу дозволити мені зосередитися на моїй письменницькій діяльності і практиці медицини». Захоплений його поетичним талантом, імператор підніс Хуанфу в дар цілу підводу медичних книг.
Хуанфу Мі був упевнений, що отримати істинний Дао можна, уникаючи багатства і влади, а продовжити своє життя — залишивши особисті інтереси і славу, живучи простим життям.
