Безпечність сучасної косметики поставлена під питання (частина 3)
Велика Епоха
До вашої уваги пропонується заключна частина переліку та шкідливих властивостей хімічних речовин, що можуть міститися в косметичних засобах і завдавати непоправної шкоди нашому здоров’ю.
Вазелін (також відомий як мінеральне желе) застосовують у якості «бар’єру» для утримання вологи в шкірі в багатьох зволожувачах. Він використовується, наприклад, в засобах для покращення вигляду волосся, роблячи волосся блискучим.
Вазелін отримують у результаті нафтопереробки та поєднують з поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ). Дослідження показали, що вплив ПАВ при контакті зі шкірою протягом тривалого часу пов’язаний із розвитком ракових захворювань. В Європейському Союзі вазелін відносять до класу канцерогенів і його використання в косметиці обмежують. ПАВ у складі вазеліну також можуть викликати шкірні подразнення та алергію. Схожі інгредієнти: мінеральна олія та нафтові дистиляти — продукти нафтопереробки. Як і вазелін, ці речовини можуть містити ПАВ.
Силоксани: циклотетрасилоксан, циклопентасилоксан, циклогексасилоксан та циклометикон. Використовують у косметиці для пом’якшення, згладжування і зволоження, а також для лікування шкіри обличчя.
Численні досліджень показали, що циклотетрасилоксан і циклопентасилоксан (D4 і D5, відповідно) є токсичними, стійкими та здатними до біоакумуляції у водних організмах речовинами.
В Європейському Союзі D4 класифікують як речовину, що викликає порушення ендокринної системи, вона токсична для репродуктивної системи, впливає на фертильність людини. D4 впливає на біохімічні процеси на рівні клітин, викликає подразнення шкіри, може викликати ракові пухлини. Лабораторні експерименти продемонстрували, що D5 викликає пухлину матки і шкодить репродуктивній та імунній системам; негативно впливає на нервову систему.
Структурно схожий з D4 і D5 циклогексасилоксан (або D6) теж стійкий і здатний до біоакумуляції. Циклометикон — суміш D4, D5 і D6.
Схожі інгредієнти: полідиметилсилоксанові (ПДМС) силіконові полімери отримують з D4, і вони містять залишкові кількості D4 та D5. Диметикон — схожий з ПДМС інгредієнт косметичних засобів.
Лаурилсульфат натрію (SLS) — похідне сульфоетоксилатів — є основною поверхнево-активною речовиною для виробництва пінно-мийної продукції. SLS отримують із кокосової олії та широко використовують у шампунях, косметичних очищувачах, гелях для душа та ванн, піноутворювачах тощо. SLS також міститься в препаратах для догляду за волоссям та шкірою; є однією із найнебезпечніших речовин.
Дослідження показали, що SLS проникає не тільки в очі, а також у серце, мозок, печінку та затримується там. Особливо це небезпечно для дітей, оскільки SLS здатний накопичуватися в тканинах у великих концентраціях. Це призводить до зміни білкового складу клітин очей у дітей та затримує їхній розвиток, також здатен викликати катаракту. Діючи на цибулини волосинок, SLS може сприяти появі лупи та облисінню. Існує й інша проблема — зв’язок SLS із канцерогенними діоксинами та нітратами: SLS вступає в реакцію з багатьма інгредієнтами косметики, утворюючи нітрозаміни (нітрати). Ці нітрати можуть потрапляти у великій кількості в кров при митті шампунями та гелями, прийомі ванн та застосуванні очисників. Будьте уважні: багато фірм маскують свої продукти, що містять SLS, під натуральні, указуючи на етикетці «отримано з кокосових горіхів».
Крім косметичного застосування, SLS використовується в якості засобів для миття підлоги в гаражах і для миття машин, в якості знежирювачів для двигунів тощо.
Лауретсульфат натрію (SLES) також є похідним сульфоетоксилатів і поверхнево-активною речовиною. SLES застосовується як очисний і пінний агент у косметиці; зустрічається у складі шампунів, гелів для душу й очищувачів для обличчя, господарського мила. Залежно від виду виробничих процесів, як і ПЕГі, лауретсульфат натрію може містити невеликі кількості 1,4-діоксану.
Триклозан. Застосовується переважно в антиперспірантах, очищувачах та дезінфекторах рук в якості консерванту та антибактеріального агента, міститься в косметичних засобах. Триклозан може міститися в матеріалах сумок, іграшок, у лляних тканинах, матрацах, в обладнанні для туалетів, в одязі, меблях, фарбах, пральних порошках та серветках для обличчя.
Триклозан, проникаючи через шкіру, змінює гормональну функцію організму, подразнює очі та шкіру. Є дуже токсичним для водних організмів, і може тривалий час зберігатися в навколишньому середовищі. Інтенсивне використання триклозану в косметиці може призводити до стійкості бактерій до впливу антибіотиків. Експерименти дозволили виявити властивість триклозану викликати мутації в клітинах. Багато країн виступають за припинення використання антибактеріальних засобів, що містять триклозан.
Стеарат цинку. Використовується в якості в’яжучого агента, як барвник у пудрах, антивікових та сонцезахисних кремах, тінях для вік. Стеарат цинку здатний накопичуватися в організмі людини та може викликати алергію.
Сульфат цинку. Використовується як у косметичних засобах (антивікові креми, очищувачі шкіри), так і в лікувальних (краплі для очей). При тривалому використанні сульфат цинку накопичується в організмі і впливає на репродуктивну систему, викликає утворення ракових клітин, впливає на серцеву систему людини.
За матеріалами Ольги Цигульової, координатору програми з хімічної безпеки ВЕГО «МАМА-86».