Як працює внутрішній годинник людини
Про те, що таке внутрішній годинник знають, або щонайменше, чули багато хто. Проте мало хто може відповісти на питання щодо його «механізму» дії і того, як працює цей внутрішній годинник.
Таке завдання спробували вирішити вчені з Пекінського педагогічного університету на чолі з професором У Си. І хоча людину з самого народження оточують різні прилади вимірювання часу, саме поняття часу залишається суб’єктивним.
Багато людей інтуїтивно відчувають хід часу і можуть запрограмувати свої внутрішні годинники, «включивши режим будильника»: вставати в певний час, виконувати які-небудь дії тощо, без допомоги звичайного будильника.
За словами дослідників, різні види зовнішньої стимуляції створюють ритми, на які реагує наш мозок. І кількість таких нейронних годинників не обмежена. Саме нейронний механізм сприйняття часу зацікавив вчених.
Орієнтуватися в тимчасовому потоці нам допомагає власна ритмічна активність, джерело якої, за припущенням учених, знаходиться в мозку у вигляді групи нейронів. Ці нейрони — внутрішні «хронометри» — в свою чергу, зіставляють зі своїм ритмом події, що відбуваються зовні.
Під час вирішення даного завдання вчені побудували модель таких нейронних «годинників», що здатні зберігати інформацію про ритмічні стимули. Основа цієї моделі — нейронна «петля», що об’єднує безліч клітин.
Нейрони, що складають ланцюг, мають різній зв’язок: одні — хімічний, інші — зв’язок електричних синапсів.
За необхідності мозок може перебудовувати нейронні ланцюжки, і тому саме дослідження цих процесів, на думку вчених, може дати відповідь на питання про суб’єктивне сприйняття часу, наприклад, його «уповільнення» в екстремальній ситуації. Те ж стосується сприйняття часу людьми похилого віку: ймовірно, це пов’язано з ослабленням нейронних зв’язків у мозку.
Вам також може бути цікава стаття «Таємниці мозку: свідомість та підсвідомість».