Страшний мор, що пройшов середньовічною Європою, все-таки є чумою. Якщо раніше у вчених виникали сумніви щодо бактеріальної природі епідемії, то вони вирішилися після виявлення штамів палички чуми з останків братських могил.
До останнього моменту існували сумніви в тому, що масова загибель населення Західної Європи в 1352-1354 роках могла бути викликана збудником чуми (Yersinia pestis), у зв'язку з занадто швидкими темпами розповсюдження. Деякі вчені наполягали на вірусній природі джерела інфекції.
«Чорна смерть», як пізніше була названа епідемія, що забрала за різними джерелами від 30 до 60% населення в XIV столітті. З 450 мільйонів населення скоротилося до 350. Однак і після цього різні спалахи чуми продовжували здригати Старий Світ, подібно прокляттю.
Дослідники з Університету імені Йоганна Гутенберга в Майнці (Johannes Gutenberg University in Mainz) вивчили рештки близько восьми десятків людей з братських могил по всій Європі: Англії, Франції, Німеччини, Італії та Нідерландів. У зубній пульпі і в кісткових елементах з допомогою імунохроматографічного аналізу вони виявили ДНК бактерії Yersinia pestis.
Однак це виявилися не ті штами, які припускали виявити вчені. Ці штами були дрівніші за очікувані orientalis ("східний") і medievalis ("середньовічний"). Першого вже не існує, а другий ще можна виявити в Азії.
На думку вчених, існувало два шляхи, за якими в листопаді 1347 чума захопила Європу. Один ішов з півночі (Норвегія та Нідерланди), а другий - з півдня через порти Марселя і поширився у Франції і далі всією Європою.
Стефані Хенш (Stephanie Haensch), співавтор дослідження, сказав: «Ми вважаємо, що збудників середньовічної епідемії було два типи, і вони потрапили до Європи різними шляхами, і вразили людей із різних напрямів».