Крако — місто-привид стало одним з 6 000 покинутих сіл Італії. ФОТОрепортаж
Відвідайте італійські пустирі старовинних міст-привидів, давно покинутих і залишених повільно руйнуватися і зникати під гарячим південним сонцем.
В Італії налічується понад 6 000 покинутих сіл, і Крако — лише одне з них. Важко уявити, що це моторошно тихе середньовічне село колись вирувало життям.
Селище, відоме як «Золота гора», розташоване на вершині 400-метрової скелі в Базилікаті, одному з найбільш сейсмонебезпечних регіонів Італії. Колись густонаселене і процвітаюче село, сьогодні все, що залишилося в Крако, — це каркаси будинків без дахів, колишній монастир, церква і порожні вулиці та майдани.
Крако має багату історію. Засноване близько 540 року н. е. греками, воно мало стратегічне розташування, що ідеально підходило для огляду навколишньої місцевості, повідомляє Ancient Origins. У 1040 році була побудована вежа для спостереження за потенційними загрозами та мародерством піратів, яка досі залишається центром міста.
Після заснування університету в 13 столітті, населення Крако неухильно зростало протягом наступних років і в середньому становило 1 500 мешканців, які заробляли на життя сільським господарством. До 15 століття було побудовано чотири площі, а в 1630 році — монастир Сан-П'єтро.
Але в середині 17 століття все змінилося зі спалахом чуми, яка забрала сотні життів.
На початку 1800-х років на місто нападали зграї бандитів, що призвело до громадянських заворушень. Приблизно через сто років неврожай призвів до сильного голоду, і до 1922 року більша частина населення втекла, йдеться у звіті.
Наче чуми, грабіжників і голоду було недостатньо, через те, що місто було побудоване на нестабільній місцевості, нещасних мешканців Крако спіткала серія зсувів — найгірші з них почали відбуватися в 1950-х роках, коли якість ґрунту ще більше погіршилася, а санітарна програма спричинила розхитування ґрунту.
І все ж мешканці Крако трималися за своє прекрасне місто.
У 1963 році багатьох мешканців Крако довелося евакуювати через серію небезпечних для життя зсувів, які пролунали останнім смертельним дзвоном.
Нове поселення було збудоване далі в долині, але найвпертіші селяни залишилися на місці. У 1980-х роках землетрус похитнув фундаменти будинків, і останні кілька мешканців були вимушені покинути його.
Тепер це колись жваве містечко відвідують лише бродячі тварини та випадкові туристи, а також знімальні групи.
