ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

360-річна сукня «Срібна тканина» досі в ідеальному стані (ФОТО)

Велика Епоха
(Public Domain; INSET: Courtesy of Fashion Museum Bath)

Приголомшлива, рідкісна сукня 17-го століття, яку колись носила заможна британська жінка з Західної Англії до королівського двору, проіснувала понад 360 років у первозданному стані завдяки історикам та кураторам, які її зберегли.

Сукня «Срібна тканина», що колись належала леді Теофілії Гарріс з Бата в Англії, складається з ліфа та спідниці з китового вуса, виготовлених вручну з тонкого шовку, переплетеного зі справжньою срібною ниткою — «срібною тканиною», від якої сукня й отримала свою назву.

Датована приблизно 1660 роком, ця сукня є рідкісним артефактом, який свідчить про культуру жіночої моди, що передувала вишуканим сукням, які ми бачимо на червоних доріжках сьогодні.

Сукня зі срібної тканини, англійська придворна сукня 1660-х років, представлена на виставці моди Crown to Couture в Кенсінгтонському палаці в Лондоні з 5 квітня по 29 жовтня 2023 року. (Courtesy of Fashion Museum Bath)
Сукня «Срібна тканина» складається з ліфа і спідниці з китового вуса, виготовлених вручну з тонкого шовку, переплетеного зі справжньою срібною ниткою. (© Historic Royal Palaces / Fashion Museum Bath)

«Це одна з найстаріших зі збережених суконь в англійській колекції. Це один зі справжніх скарбів колекції Музею моди в Баті, який люб’язно позичив її нам», — розповіла куратор Historic Royal Palaces Поллі Патнем (Polly Putnam) в інтерв’ю The Epoch Times.

Сукня зі срібної тканини, яку носили при грузинському королівському дворі за часів правління короля Карла II як символ статусу, є найдавнішим прикладом такого роду, за словами Патнем. За тогочасним звичаєм, леді Теофілія, дружина члена парламенту сера Артура Гарріса, першого баронета Тейна, також носила волосся «довжиною до плечей і туго завите з центральним проділом». Наймоднішою прикрасою епохи були перли.

Сукня зі сріблястої тканини була вигадливо прикрашена шовковим коклюшковим мереживом. (© Historic Royal Palaces / Fashion Museum Bath)
Сукня зі срібної тканини. (© Historic Royal Palaces / Fashion Museum Bath)

Карл II був відповідальним за впровадження багатьох звичаїв і ритуалів королівського двору після повернення з європейського заслання. Будь-який придворний з поважним соціальним статусом вільно запрошувався на «ранковий лев», тобто міг спостерігати, як король одягається, а відсутність офіційних запрошень до двору зберігалася з 1714 року протягом понад 100 років.

Неймовірно, що сукня зі срібної тканини залишилася неушкодженою з тієї епохи.

«Те, що ми маємо ліф і спідницю — це чудова річ, тому що так, як була скроєна спідниця, вона могла бути перероблена, адже цей матеріал дуже дорогоцінний… Ці сукні часто переробляли, коли змінювалася мода», — розповідає Анна-Марія Бріттон, консерваторка текстилю в Історичних королівських палацах, у короткометражному фільмі про сукню на YouTube.

Використовуючи делікатні ентомологічні шпильки, Бріттон з любов’ю відновила шовк сукні, зволожуючи волокна тонким водяним туманом, відомим як ультразвукове зволоження, і залишаючи його розтягуватися та осідати навколо пінопластової форми, щоб допомогти відтворити пишні рукави й повний ліф минулого. «Працювати над цією сукнею — справжня честь», — сказала вона.

Окрім її всесвітньо відомої сукні, багато інформації про життя леді Теофілії було втрачено для історії. «Ми мало що знаємо про неї», — розповіла Патнам в інтерв’ю The Epoch Times. «Вона народилася Теофілією Тернер. Ми не знаємо дати її народження, але вона померла бездітною в 1702 році, переживши свого чоловіка майже на 50 років».

Обидві родини Тернерів і Гаррісів нібито дружили з відомим автором знаменитого щоденника про повсякденне життя лондонців періоду Стюартівської реставрації Семюелем Пепісом, а леді Теофілія вперше з’явилася в щоденнику Пепіса 1 січня 1660 року, ще дитиною, коли він приєднався до родини Тернерів за вечерею.

Авторка Клер Томалін у своїй книзі «Семюел Пепіс: Нерівний Я»: «Вона була рано розвиненою, розпещеною і впевненою в собі дитиною і чимось на кшталт бешкетниці. У дев’ять років вона замовила собі клавесин і відмовилася дати Пепісу урок гри на ньому, коли він попросив її (хоча він умів грати на кількох струнних і духових інструментах, він так і не опанував клавішні)».

Сукня зі сріблястої тканини стала частиною банної колекції Музею моди в 1964 році. © (Historic Royal Palaces / Fashion Museum Bath)

Ефектна сукня «Срібна тканина» передавалась з покоління в покоління в родині леді Теофілії та стала частиною колекції Музею моди в 1964 році, отримавши її від сімейного фонду Воган (Vaughan Family Trust). Завдяки своїй рідкісності сукня була виставлена майже одразу й одноосібно проливає світло на маловідому історію грузинського королівського двору.

Сукня зі сріблястої тканини була поєднана з сукнею актриси та гуманітарного діяча Одрі Гепберн від Givenchy, яку вона носила під час зйомок у фільмі «Римські канікули» і на церемонії вручення премії «Оскар» 1954 року, де Гепберн отримала нагороду за найкращу жіночу роль. Сукня була представлена на модній виставці Crown to Couture в Кенсінгтонському палаці в Лондоні з 5 квітня по 29 жовтня 2023 року.