Екологія Китаю зазнала всебічного удару з боку промислового і міського розвитку. Стан води, повітря та ґрунту сягнув тривожних позначок. Що з цим може зробити китайська влада? Це 4 частина про катастрофічне становище китайської природи.
Зіткнувшись із катастрофічним забрудненням навколишнього середовища, китайська влада стривожилися. Прем'єр-міністр Лі Кецян на початку цього року оголосив на ВЗНП (Всекитайських зборах народних представників): «Ми оголосимо війну забрудненню». Лі сказав: «Смог впливає на великі території Китаю, і забруднення навколишнього середовища стало однією з основних проблем, це червоне світло — попередження природи проти моделі неефективного і сліпого розвитку».
Пекін планує очистити навколишнє середовище. У вересні 2013 року влада дала старт плану на $280 млрд із очищення повітря, і на початку цього року оголосила про те, що в боротьбу із забрудненням води вкладено 300 мільярдів доларів. І, тим не менш, експерти не впевнені, чи змінять ці інвестиції ситуацію.
Викликає занепокоєння незмінна позиція правлячого режиму «війна проти природи», яка призводить до того, що інвестиції в навколишнє середовище за своєю дією не надто ефективні. У війні Мао проти природи драконівські заходи в сільському господарстві зруйнували структуру сільської екосистеми. Постмаоїстська гонитва за економічним розвитком лише посилила руйнування екології безпрецедентним забрудненням повітря, води та ґрунту через зростання промисловості і міст.
Експерти з Китаю вважають, що корінь екологічних проблем Китаю лежить в ієрархічно організованому контролі з боку компартії, яка перебуває у пастці корупції та в якої відсутня політична відповідальність і верховенство права. Заради економічної вигоди чиновники сприяють нестримному забрудненню. Коли одні підприємства, що забруднюють природу, закриваються, виникають інші.
«Екологічні проблеми є одним із головних результатів правління однопартійного, продажного, нелюдського уряду», — сказав журналу ROAR Акок Вон, лектор університету в Гонконзі.
Забруднення навколишнього середовища все частіше стає в Китаї джерелом невдоволення і протестів. В 1990-ті роки селяни вже почали протестувати через те, що вони втрачали землі, які були забруднені внаслідок розвитку промисловості. Із 2000-х років масштабні протести розширилися до міст, громадяни яких протестують проти забруднення фабриками і заводами навколишнього середовища. Згідно з опитуванням Pew, екологічні проблеми стали в 2013 році причиною половини протестів у Китаї.
В умовах відсутності фундаментальних змін у політичній системі важко прогнозувати значні поліпшення стану навколишнього середовища.
Так само як Мао знищив традиційну китайську віру в гармонію між людьми і небом, так і постмаоїстський комуністичний режим і далі віддає перевагу розвитку господарської діяльності, а не навколишньому середовищу. Моральна основа китайського народу також була підірвана, що сприяє розквіту корупції і зневазі до інших людей і навколишнього середовища.
Без відновлення системи моральних цінностей навколишнє середовище в Китаї разом із китайським народом і далі страждатимуть.
Хун Цзян — доцент і завідувач кафедри географії в Гавайському університеті в Маноа. Вона спеціалізується на культурі та екології Китаю.
Читайте також:
Екологічне лихо Китаю (частина 1): отруйне повітря
Екологічне лихо Китаю (частина 2): забруднена вода