Війна із пластиком у розпалі: яку стратегію обирають країни
Людство все більше усвідомлює небезпеку, яку несе пластик: це сміття можна знайти навіть у найбільш віддалених куточках планети — від засніжених вершин Евересту до глибоких океанів. Сьогодні чимало людей відповідально підходить до скорочення використання поліетиленових пакетів, посуду і контейнерів.
Уряди деяких країн та окремі компанії вживають заходів, щоб обмежити використання пластику. Істина проста: пластикові пакети зручні для всіх нас, але вони «не зручні» для навколишнього середовища.
На проблему пластику звертають увагу і ЗМІ. Остання обкладинка журналу National Geographic виглядає шокуюче і водночас захоплююче:
Компанія ініціювала проект під назвою #PlanetorPlastic («Планета або пластик») і незабаром припинить обгортати свої журнали в поліетилен.
Однак війна із пластиком розпочалася не сьогодні. У 2002 році Бангладеш став першою країною, де заборонили використання поліетиленових пакетів (це сталося після того, як скупчення цього сміття забило водостічні системи країни під час повені). Відтоді багато країн та окремі міста вжили подібних заходів: від оподаткування на використання поліетиленових пакетів до повної їх заборони.
Боротьба ведеться не тільки проти використання пакетів. Пластикові соломинки, пляшки, посуд і харчові контейнери — усе це «фронти» у тому тривалому бою, у якому турбота про майбутнє людства та всієї планети повинна переважити прагнення до миттєвої зручності та вигоди від виробництва одноразових пластикових виробів.
Поетапна заборона на одноразовий пластик у Тайвані
Нещодавно уряд Тайваню оголосив про плани поетапного припинення використання пластикових соломинок, пакетів, посуду і контейнерів до 2030 року.
У наступному році мережам фаст-фудів заборонять видавати пластикові соломинки тим відвідувачам, які не беруть їжу на винос. До 2020 року безкоштовні пластмасові соломинки будуть заборонені у всіх закладах харчування та приготування напоїв. До 2025 року клієнти повинні будуть додатково доплачувати за соломинки, а до 2030 року планується накласти на них повне вето.
Що стосується інших пластмасових виробів, включаючи пакети, посуд і харчові контейнери, — на них також будуть накладатися подібні поетапні обмеження, аж до повної відмови від їхнього використання. Це досить складне завдання, оскільки Тайванське агентство з охорони навколишнього середовища підрахувало, що кожен тайванець використовує близько 700 пластикових пакетів на рік.
Боротьба із пластиком — задача №1 в ЄС
Як говорить Франс Тіммерманс, перший віце-президент Європейської комісії, «необхідно стримувати використання пластику, виробництво якого займає 5 секунд, людина використовує його протягом 5-ти хвилин, і потрібно 500 років, щоб він розклався».
У багатьох країн ЄС є свої плани щодо скорочення використання пластику, проте керівництво ЄС прагне того, щоб вся упаковка на континенті стала придатною для повторного використання або переробки вже до 2030 року.
Першим кроком до цього є визначення найкращого способу оподаткування одноразових пластмас. Одна із цілей — до 2026 року скоротити використання поліетиленових пакетів у державах-членах ЄС із 90 до 40 на кожну людину.
Наступним кроком є реалізація пропозиції Європейської комісії заборонити 10 різних видів одноразових пластикових виробів, включаючи столове приладдя, соломинки та ватяні палички для вух. За повідомленнями, саме вони складають 70% всього сміття в океані.
«Пластикові відходи, безсумнівно, є великою проблемою, і європейці повинні діяти спільно, щоб вирішити її, — адже пластик залишається у землі, а також потрапляє в океани, і далі — в нашу їжу. За допомогою низки заходів ми зможемо зменшити кількість одноразового пластику на полицях супермаркетів. Ми заборонимо деякі із цих видів пластику та замінимо їх більш екологічними альтернативами», — повідомив Тіммерманс.
Змінний успіх боротьби із пластиком у країнах Африки
В останні роки у багатьох африканських країнах проводилося обмеження на використання поліетиленових пакетів. У деяких країнах, включаючи Гамбію, Сенегал і Марокко, вони заборонені, а в інших (наприклад, у Ботсвані та країнах Південної Африки) на них встановлено оподаткування.
Успіх цих зусиль варіюється від країни до країни; насправді в деяких із них є чорний ринок поліетиленових пакетів. За дослідженням Університету Кейптауна 2010 року, стягування податків за більш цупкі поліетиленові пакети в Південній Африці виявилося не дуже ефективним через те, що податок не був достатньо високим. Разом із тим, після заборони 2008 року у Руанді стався сплеск продажів на чорному ринку та з’явилася контрабанда поліетиленових пакетів.
Мабуть, найбільш запекла боротьба з поліетиленовими пакетами відбувається в Кенії. Після 10 років практично марних зусиль, у серпні 2017 року тут ввели жорстку заборону на їхнє використання. Порушення заборони загрожує покаранням: від великих штрафів до тюремних ув'язнень. Однак і це не зупиняє декого від незаконного виробництва пластикових пакетів.
А як у США?
У 2016 році в Каліфорнії заборонили використання поліетиленових пакетів у продуктових магазинах, магазинах спиртних напоїв та роздрібних аптеках. Однак у деяких штатах, таких як Флорида і Аризона, заборону на поліетиленові пакети було скасовано.
Заборона інших пластикових предметів, таких як соломинки і посуд, набирає обертів, але тільки на місцевому рівні. Наприклад, Сіетл має намір ввести заборону на пластикові соломинки та посуд у липні 2018 року в усіх закладах, де подають їжу та напої (а із 2011 року в місті заборонені пластикові пакети). Деякі заклади відмовилися від використання соломинок у вересні 2017 року, відразу після того, як було оголошено заборону. А такі заклади, як CenturyLink Field і SafeCo Field, перейшли на використання компостуємого посуду та соломинок ще раніше. Наприклад, SafeCo переробляють 96% відсотків своїх відходів.
Ресторани в інших містах, включаючи Сан-Дієго, Хантінгтон-Біч (Каліфорнія), Парк Асбері (Нью-Джерсі), Нью-Йорк, Майамі та Брадентон (штат Флорида), пообіцяли або повністю заборонити соломинки, або просто не видавати їх, поки клієнт не попросить.
Як розгортатиметься боротьба із пластиком надалі — покаже час. Але багато що залежить не тільки від заборон і обмежень, а й від нашого розуміння, що пластик — це небезпечне сміття, від якого потрібно відмовлятися вже сьогодні.
Читайте далі:
Поліетиленові пакети виробляють небезпечний метан: що це означає для всіх нас?
Куди здати відходи у різних містах України (мапа від «Великої Епохи»)
Як у різних країнах вирішують проблему сміттєзвалищ
12-річний хлопчик з Австралії рятує морських черепах від пластику
Екомеблі з відходів: як місцевий проект виводить Нігерію зі сміттєвої кризи
Норвежці у скрутному становищі: у них закінчується сміття