Зоолог Люсі Кук вважає, що люди можуть багато чому повчитися у лінивців. Вона розповідає про цих кумедних тварин багато незвичайного і цікавого, що допоможе поглянути на них з іншого боку. Люсі асоціює повільність лінивців не з лінню, а з усвідомленістю і уважністю до себе й навколишнього світу.
Люсі Кук (Lucy Cooke) — британський зоолог, ведуча і режисер, закінчила магістратуру в Нью-коледжі в Оксфорді. Вона є автором декількох книг про тварин, зокрема і про лінивців.
Провівши з лінивцями довгий час, Люсі не тільки добре їх вивчила, але й встигла сильно полюбити. Вона вважає, що люди недооцінюють цих тварин і недостатньо добре їх розуміють.
«Лінивці дуже дивні, і люди їх не розуміють, — говорить вона. — Люди думають, що оскільки вони повільні — значить вони ледачі. Але лінивці неймовірно успішні. Причина їхніх досягнень — неквапне формування, еволюційні переваги, економне збереження енергії та вміння щодня витрачати дуже мало калорій».
Повільні рухи лінивців та їхнє просте життя надихнули Люсі написати книгу, наповнену цитатами про уважність, усвідомленість і рефлексію — «Life in the Sloth Lane: Slow Down and Smell the Hibiscus» (Життя на Лінивому провулку: пригальмуйте і понюхайте гібіскус).
Люсі говорить, що людям потрібно подивитися на лінивців як на вчителів, які показують приклад неквапливого, усвідомленого і екологічного життя. Лінивці дуже зосереджені й уважні. Нам слід повчитися цьому у них і турботливіше ставитися до нашої планети й до самих себе.
За словами автора, посил її останньої книги про лінивців — «сповільнитися і цінувати життя таким, яким воно є, замість того, щоб ганятися за тим життям, яке вам хотілося б отримати».
Люсі Кук каже, що маленькі лінивці народжуються, щоб обійматися, адже вони будуть триматися за маму протягом перших шести-дев'яти місяців свого життя. А унікальна будова їхніх лап з гачкоподібними кігтями дозволяє їм висіти на гілках, витрачаючи мінімум енергії.
Книга зоолога наповнена не тільки фотографіями і цитатами, але й багатьма цікавими фактами про цих милих створінь. Наприклад, ось один із них: лінивці мають виняткову систему травлення — вони здатні їсти токсичне листя, яке викликає у інших тварин захворювання.
Іще один факт: лінивці — природжені інтроверти, і вони завжди задоволені, якщо залишаються наодинці.
Знання Люсі Кук засновані на її восьмирічному досвіді роботи із заповідниками та притулками, де живуть лінивці, які потребують лікування. Вона каже, що знає імена близько 200 лінивців і навіть може розрізняти їх за зовнішністю.
«У кожного лінивця свій вираз мордочки. Вони виглядають по-різному привабливо. Одні дурнувато, а інші чарівно», — ділиться спостереженнями зоолог.
Читайте далі:
Незвичайна дружба вовка і ведмедя на фотографіях Лассі Раутяйнена
Вплив медитації на організм — дослідження
Чому вам потрібно розмовляти з вашими рослинами