Доступ до китайського ринку ЗМІ в обмін на самоцензуру

Стрімкий розвиток китайського ринку привертає до себе увагу всього світу. Не є винятком у цьому і ринок засобів масової інформації у КНР, який через велику кількість жителів країни, має величезний потенціал. Однак за можливість отримувати з цього ринку прибуток, західні ЗМІ повинні на догоду комуністичному уряду поступатися основним принципом - свободою інформації.

На думку вченого з пекінського університету Цінхуа Цинь Хуея, що була опублікована на китайському порталі «Права людини в Китаї» (China Human Rights), в області економіки Китай має подвійний вплив на Захід.

Характерні чинники сучасного Китаю, так звані «переваги від безправного становища людей» вже кинули виклик соціальному захисті і правам робітників у західних країнах. А те, що при такому ладі в Китайській Народній Республіці відбувається бурхливий розвиток економіки, зробило свій вплив на капіталістичну систему правління у всьому світі. Разом із цим ринок ЗМІ Китаю, який знаходиться під повним контролем компартії також вплинув на західні ЗМІ, які хочуть на нього потрапити. Чимало із них пожертвували своїми принципами заради того, щоб отримувати прибутки від китайської аудиторії.

Такі медіа-гіганти як Yahoo і Google погодилися на самоцензуру на вимогу китайської влади, порушуючи міжнародні принципи свободи інформації, тільки щоб їх пустили на китайський ринок.

Після невдалої спроби кинути виклик цензурі компартії Китаю на початку цього року, перемогли економічні вигоди, і компанія Google знову фільтрує для китайських громадян зміст, який не хоче їм показувати правлячий режим.

Один із найбільших медіа-магнатів Руперт Мердок нещодавно заявив, що згортає всі свої проекти в Китаї через жорстких обмеження партійної цензури в області медіа.

Однак, у 1993 році його корпорація News Corporation придбала одну з найбільших гонконзьких супутникових телекомпаній Star TV, що веде мовлення на 54 азіатські держави, в тому числі і на Китай. У 1994 році, щоб догодити китайській владі, ця телекомпанія перестала транслювати програми міжнародного каналу новин Бі-Бі-Сі. Мердоку довелося витримати лавину критики, що обрушилася на нього за це, але навіть такий крок не допоміг йому отримати очікувані прибутки, заради яких він все це робив.

На думку Цинь Хуея, крім прямих обмежень з боку китайської влади, західні ЗМІ, які працюють на китайську аудиторію, піддаються також і впливу патріотичних почуттів китайців.

Цей так званий патріотизм теж породжений компартією і спрямований саме у ті області, які стратегічно необхідні партії.

Наприклад, під час пекінської Олімпіади в 2008 році в світі прокотилася хвиля масових протестів проти порушень прав людини в Китаї та придушення тибетців. У той час у китайському Інтернеті також відбувся підйом патріотичних почуттів. На цій хвилі численні китайці стали висловлювати ненависть західним ЗМІ за «антикитайські публікації».

Цей настрій китайців змусив задуматися іноземні ЗМІ, які ведуть мовлення китайською і вони почали добре вибирати зміст своїх новин. Найяскравішим прикладом стали коментарі Чжан Данхун, заступника начальника відділення німецького радіо Deutsche Welle китайською мовою, які вона зробила в інтерв'ю німецькому телебаченню, і які потім викликали хвилю критики та зміщення її з посади.

Зокрема вона сказала: «У Китаї 400 млн. чоловік вийшли зі стану злиднів, це говорить про те, що компартія Китаю принесла набагато більше користі, ніж будь-яка політична сила в світі, яка дотримується декларації про права людини». А по відношенню до того, що в Китаї блокуються сайти духовної практики Фалуньгун і «Вільний Тибет» вона сказала: «У Німеччині теж не відкриваються сайти з дитячою порнографією».

Крім того, зараз також йдуть гострі суперечки з приводу того, що радіо Deutsche Welle китайською мовою часто жертвує принципами незалежності та об'єктивності під впливом загострених націоналістичних почуттів китайців.

Окрім політичного тиску, західні ЗМІ, що ведуть мовлення китайською також зазнають і комерційний тиск, - відзначає Цинь.

Особливо вони стали піддаватися на цей тиск після початку світової економічної кризи.

Наприклад, міжнародний цілодобовий канал новин Бі-Бі-Сі у 2005 році закрив своє мовлення на 10 мовах, заощадивши близько 20 мільйонів доларів США, а в 2011 році збирається ще скоротити одну четверту своїх витрат.

У такій нелегкій ситуації опинилося і мовлення Бі-Бі-Сі китайською. У ситуації, коли сайт Бі-Бі-Сі у КНР заблокований владою, а короткохвильова трансляція глушиться, керівництво прийняло рішення створити окрему сторінку, зміст якої компартія могла б прийняти і не блокувати. На цій сторінці публікуються тільки новини розважального та не політичного характеру.

На цій сторінці також здійснюється і цензура «чутливого» для компартії змісту у висловлюваннях різних людей. Наприклад, спеціаліст водного господарства з Німеччини Ван Вейл висловив невдоволення Бі-Бі-Сі за те, що вони вирізали частину його інтерв'ю, де він критикував китайську владу за нераціональне використання води.

Був також гучний випадок, коли в публікації інтерв'ю з духовним лідером тибетців Далай-ламою Бі-Бі-Сі змінила його слова. Після хвилі критики, редактор сайту радіо, що здійснює мовлення китайською сказав, що для китайців вони роблять повідомлення дуже обережно і що перед публікацією цього інтерв'ю вони відправили його співробітникам китайського посольства, щоб ті «висловили зауваження».

Крім цього на китайскомовному сайті Бі-Бі-Сі була видалена програма, в якій аналізувалися політичні та інші події у Китаї, яку так сильно любили слухачі і також сильно ненавиділа китайська влада.

Наявність спеціальної сторінки та введення самоцензури значно збільшило відвідуваність сайту радіокомпанії і відповідно принесло їй чималі прибутки.

Таким чином, спираючись на міць економіки, китайська влада контролює громадську думку не тільки у себе в країні, але вже й успішно обмежує свободу інформації та волю іноземних ЗМІ, а також зазіхає на всесвітні цінності демократії в світі.

У свою чергу західні медіа, прагнучи отримати ласий шматок від величезного пирога китайського ринку, відчуваючи тиск всередині Китаю і блокування своєї інформації, дуже легко погоджуються поступитися своїми принципами в обмін на милість компартії Китаю.