Глава китайського олімпійського комітету причетний до катувань

Азіати неохоче запозичили західний звичай рукостискання. Традиційно азіати вірять, що життєво важлива енергія ці і все гарне й погане, що пов'язане з нею, може перейти від однієї людини до іншої через фізичний контакт. Люди охоче йдуть на контакт, тільки якщо це буде їм на користь, наприклад, при передачі ці в процесі лікування. Фактично таке мислення поступово переймає й Захід. Хто ж хоче, щоб його торкали брудні руки?

Багато з людей потискають брудні руки Лю Ці, оскільки він є президентом Пекінського олімпійського комітету (BOCOG) з 2007 року. Його руки особливо забруднилися між 1999 і 2002 роками, тоді як він обіймав посаду мера Пекіна.

Лю Ці зустріли судовими позовами у Сан-Франциско в 2002 р. під час відвідування Солт-Лейк-Сіті, куди він прибув як глава китайської олімпійської команди, що брала участь у Зимових іграх. Його обвинувачували в катуваннях, негуманному ставленні, злочинах проти людства та в інших жорстокостях, а також у злочинах проти свободи релігії та віри. Ці злочини сталися під час його перебування на посаді мера Пекіна.

Два китайських підданих, два швейцарця, один французький громадянин і один американець подали позов відповідно до міжнародного права про захист жертв переслідування. Ці шестеро людей зазнали побиття і погроз через те, що мирно виступали проти переслідування Фалуньгун.

Деякі з тих, хто подавав судовий позов, брали участь в апеляції на площі Тяньаньмень у Пекіні у 2001 році, коли 36 чоловік із різних країн підняли плакат і сиділи в медитації перш, ніж були арештовані - інцидент, що привернув до себе увагу міжнародного співтовариства. Учасники, семеро з яких німецькі громадяни, були заарештовані протягом кількох хвилин, побиті й затримані без можливості повідомити посольства своїх країн.

Суддя пан Вілкін із Північного району Каліфорнії у грудні 2004 р. виніс вердикт, відповідно до якого Лю Ці, перебуваючи на посаді партійного секретаря Пекіна, використовував поліцію міста й був відповідальний за злочини проти людства, катування й переслідування послідовників Фалуньгун.

Незважаючи на величезний тиск китайського режиму, суддя ухвалив рішення на основі наявних свідчень. Це було важливим посланням для Китаю - ті, хто переслідує Фалуньгун, не можуть вимагати недоторканності.

Суддя пояснив, що це неминуче для іноземних членів дипломатичного корпусу, які виконують свої обов'язки в Сполучених Штатах, що вони повинні підкорятися законам своїх власних країн. Обвинувальний вирок дав ясно зрозуміти, що Лю Ці своїм переслідуванням послідовників Фалуньгун порушив китайський закон. Китайська конституція чітко вказує на те, що люди мають право на свободу віри.

Як показали нещодавні міжнародні інциденти із засудження у геноциді або за злочини проти людства, відплата Феміди наздоганяє повільно, але неодмінно. Аргентина, Чилі, Сербія - три приклади. Лю Ці також незабаром постане перед судом.

Поки цей день не настав, багато офіційних гостей на Олімпійських іграх тиснуть його брудні руки, але малоймовірно, що хтось із цих людей не знає про його вчинки.

Версія англійською