Китай прагне освоювати закордонні землі

Промислове забруднення, надмірне використання хімічних добрив, а також забудова, з кожним роком погіршують якість і скорочують площу орних земель у Китайській Народній Республіці. Намагаючись протистояти продовольчій кризі, що насувається, влада стимулює землеробські компанії освоювати землі за кордоном і переправляти врожай на батьківщину.

За даними китайської влади на червень цього року, підприємці з провінції Чжецзян займаються сільським господарством у понад 40 країнах. У їх користуванні знаходиться більше 210 тис. га землі, що більше площі орної землі в самій провінції.

Чжу Чжанцзінь, підприємець з Чжецзян узяв в оренду 14 тис. га землі в бразильському штаті Ріу-Гранді-ду-Сул. У цей проект він вклав більше 30 млн. доларів США, в його господарстві більше 3700 корів, а також великі плантації пшениці та соєвих бобів, повідомляє видання «Вісник економіки 21-го століття».

Чжу розповів, що в Бразилії орної землі у три рази більше, ніж у Китаї, до того ж земля дуже родюча, а також у достатку незабруднена вода. Фермерів у цій країні мало тому влада намагається залучати до цієї сфери закордонні інвестиції.

Він також сказав, що вирощувати соєві боби в Бразилії дешевше, ніж на північному сході Китаю і врожайність на одну третину більша. Доставка тонни бобів із Бразилії коштує 50 доларів, що приблизно однаково із вартістю доставки з північного сходу КНР.

Більшість свого врожаю Чжу переправляє до Китаю. Чого не вистачає на батьківщині, те він і засіває.

Нині він об'єднав свої зусилля з підприємцем із провінції Хейлунцзян і разом вони планують за три роки довести загальну площу посівів у Бразилії до 21 тис. га, а через п'ять років до 105 тис. гектар. Чжу також планує перевезти до Бразилії більше 100 селянських родин з Китаю для польових робіт.

Це один з типових прикладів поступового використання та заселення китайцями земель за кордоном. Заступник управління сільського господарства провінції Чжецзян Чжу Чжіцюань повідомив, що зараз численні землероби з їхньої провінції обробляють поля США, Японії, Південної Кореї, Уругваю та інших країн. Площа баштанних культур для Чжецзян на полях інших країн перевищує 700 га, а кількість жителів провінції, які займаються землеробством в інших країнах, вже перевищило 500 тисяч чоловік, повідомив чиновник.

Лу Вейкуан, підприємець з міста Веньчжоу провінції Чжецзян, у 2004 році вклав 100 млн. юанів ($14 млн) на покупку 105 тис. га лісосмуги у Бразилії з правом на вирубку дерев. А в 2005 році він же купив в Росії на Владивостоці 4,2 га лісу.

У 2007 році деревопереробне підприємство «Децзя» з міста Веньчжоу набула право на освоєння 636 тис. га лісової зони в Конго, з об'ємом деревини більше 20 млн. кубометрів, яка тепер поступово перевозиться до Китайської Народної Республіки.

Наразі більше 10 компаній із Чжецзяну вкладають гроші у лісовий і рибний промисел Росії, Австралії та інших країн.

«В Австралії за кілька сотень юанів можна купити півгектара землі з усіма правами на неї і довгостроковим користуванням. Це дуже вигідний шанс вкласти кошти», - говорить У Чжісун, фахівець сільськогосподарської компанії «Лунтоу» з міста Жуйань провінції Чжецзян.

Цей напрямок діяльності став вигідним на тлі забруднення навколишнього середовища в Китаї і як наслідок, неухильного зниження врожаю. У недавньому звіті китайського Інституту ґрунту і добрив йдеться, що одна п'ята орних земель країни сильно забруднена. Серед основних джерел забруднення фахівці виділяють викиди промислових підприємств, міське сміття, пестициди, тепличну плівку, хімічні добрива, а також послід і гній тварин, у корм яких додають велику кількість гормонів.

Крім забруднення, скорочує площу полів, а значить і врожаю у Китаї, також і забудова, темпи якої збільшуються з кожним роком. У березні цього року начальник відділу вивчення економіки сільського господарства Держради КНР Хань Цзунь повідомив, що у найближчі 30 років число городян з 47% населення КНР зросте до 75%, більшість орних земель буде забудовано дорогами, будинками та іншими спорудами. За його словами, невідомо, яким чином буде вирішуватися продовольча проблема.