Лі Бо — визначний китайський поет

Другого року восьмого століття, коли в Китаї панувала династія Тан, народився Лі Бо*. Вже за життя про нього ходила слава великого поета. Він залишив після себе більше 900 віршів, які читають і понині.

Лі Бо, великий поет стародавнього Китаю.
Ілюстрація: Kiyoka Chu/Велика Епоха

*Поет Лі Бо також відомий як Лі Бай (701—762 н.е.)

Ще з дитинстві Лі Бо виділявся розумом і впевненістю в собі. У віці 10 років у нього проявився незвичайний талант до віршування і двовіршів. Він вивчав мистецтво володіння мечем, і з часом став майстерним у цій справі. Лі Бо досяг успіху як в літературі, так і в бойовому мистецтві.

У 20 років він відправився в подорож Китаєм, відвідав найвідоміші гори. А в 26 років у пошуках роботи знову зібрався в далеку дорогу і обійшов половину Піднебесної.

Під час подорожі Лі Бо завжди проявляв великодушність і допомагав бідним людям. Одного разу його засмутила раптова смерть друга. Він організував поминальну церемонію, поховавши свого друга на березі озера. За тодішніми звичаями, люди бажали покоїтися у рідному краї. Перед могилою Лі Бо пообіцяв, що перенесе прах товариша до його рідного міста. Через кілька років Лі повернувся на берег озера до могили друга, забрав його останки і відправився в далеку путь, щоб виконати свою обіцянку.

Коли поетові виповнилося 42 роки, один з чиновників, якому припали до душі вірші Лі Бо, дав гарні рекомендації про нього імператору династії Тан.

Прислухавшись до поради, імператор видав указ, в якому запросив Лі прибути до столиці Чан'ань для служби при дворі. Однак, через деякий час Лі Бо зрозумів: імператор цінував лише його літературний талант, а його порадами про те, як краще управляти державою, нехтував. З іншого боку, все важче і важче йому було миритися із зарозумілістю імператорської сім'ї. До того ж, талант Лі Бо накликав на нього заздрість і наклепи впливових чиновників. Йому була вже несила залишатися на службі в імператора.

Незабаром Лі Бо покинув столицю і вирушив у нову подорож уже як даос — послідовник вчення Дао. Під час своєї подорожі поет ніколи не втрачав упевненості і не падав духом. Навіть коли став бідним, він не полишав поезію.

Поезія Лі Бо пронизана глибокими патріотичними почуттями до династії Тан, а також містить філософські ідеї самітництва і даосизму.

Навіть у важкі часи життя поет писав багато прекрасних віршів для нащадків. Більше дев'ятисот його творінь були зібрані і об'єднані у книгу, яка здобула широку популярність і зайняла своє почесне місце на книжкових полицях по всьому Китаї. Книги Лі Бо стали дорогоцінною спадщиною китайської літератури і поезії.

Девід Ву, Велика Епоха