Державна політика освіти в Тибеті знищує національну культуру
Політика китайської компартії (КПК) щодо освіти в Тибеті, веде до знищення національної мови і культури.
На китайському сайті «Босюн», що знаходиться за межами Китаю, опублікована стаття з критикою в адресу китайської влади за те, що їхня політика освіти в Тибеті діє як операція по стерилізації, знищуючи національну культуру. У статті розповідається, що в абсолютній більшості шкіл Тибету навчання ведеться повністю на китайській мові, а не на тибетській. У 80-х роках, коли країною керував Ху Яобан, він піднімав питання про те, що окрім уроку тибетської мови, навчання в тибетських школах також повинно проводитись на тибетській мові.
Пан Цзаси Дунчжу глава секретаріату Асоціації сприяння спілкуванню представників ханської національності з представниками тибетської національності, розповів: «Коли я вчився в Тибеті, то у нас зовсім не було уроку тибетської мови. Тибетській мові мене навчали батьки, які не знали китайської».
В кінці 80-х років хоч навіть в початкових і середніх школах тибетських районів і були уроки тибетської мови, але зміст підручників цих уроків не мав ніякого відношення до культури та історії Тибету, а був різною політичною партійною пропагандою.
Пан Гун Га, який переїхав жити з Лхаси в США, розповів кореспондентові радіо: «На уроці тибетської мови нам, звичайно ж, викладали на тибетській мові, але навчальна програма була єдиною по всій країні, наприклад у підручниках з історії Тибету неодмінно було написано, що Тибет це невіддільна частина китайської землі. Цей зміст підручників був розроблений вищими керівниками, тому вчителі читали уроки строго відповідно до нього».
Пан Гун також розповів, що хоч навіть згідно із законом в тибетських районах загальновживаними були встановлені дві мови - китайська і тибетська, але у всіх держструктурах і держустановах говорили тільки китайською, тому вивчати тибетську мову було практично марно, її просто ніде було застосовувати.
«Всі звіти і заяви писалися тільки китайською мовою, якщо ти напишеш на тибетській, то ніхто їх не розглядатиме», - сказав пан Гун.
У статті розповідається, що насьогодні вже майже два покоління тибетців не знають добре національну мову, їм набагато зручніше користуватися китайською, навіть тибетські поети пишуть вірші китайською мовою. Хоча і є деякі школи, в яких навчання проводиться на двох мовах, але зміст підручників зовсім не стосується культури Тибету, тому передача національних цінностей наступним поколінням стала великою проблемою.
В кінці інтерв'ю пан Гун сказав, що зараз до Тибету приїжджає все більше китайців з материка і китайська культура все більше пригнічує тибетську, на своїй території тибетці стали національною меншиною. Якщо народ втрачає свою культуру, то він втрачає свою життєву силу, про що найбільше хвилюється Далай-лама. Пан Гун також закликав китайську владу змінити свою політику стосовно Тибету і зберегти вмираючу тибетську культуру.
Ши Шань. Радіо Вільна Азія