Заява Девіда Мейтаса і Девіда Кілгура про те, що в Китаї повинні вступити в силу нові правила стосовно видаляння органів

Заява Девіда Мейтаса і Девіда Кілгура

У відповідь на зміну правил стосовно видаляння органів, оголошену в Китаї 2 травня 2007 р.

Китай вже має досвід політичних декларацій і видань законів про трансплантацію людських органів, які звучать красиво, але не втілюються в життя. Найостаннішу офіційну заяву Китаю про зміну правил трансплантації людських органів, яка забороняє їхній продаж заради отримання прибутку, можна тільки вітати. Але ця заява не  означає нічого, якщо триватиме  практика видаляння органів у донорів, які не дали своєї згоди,  що відбувається заради отримання величезних прибутків. Нові правила повинні бути запроваджені в життя.

У березні Китай ввів інший закон, що набув чинності 1 липня 2006 р., який також забороняв продаж органів. І раніше Китай проводив політичні маніпуляції  замість того, щоб попередити таку практику.

Заступник міністра Охорони здоров'я Хуан Цзефу, виступаючи на конференції хірургів на півдні в місті Гуанчжоу в середині листопада 2006 р., відкрито засудив продаж органів, видалених у страчених ув'язнених, засуджених до смерті, сказавши: «Підпільний бізнес повинен бути заборонений». Але він вже й був заборонений  законом з 1 липня і політичними заявами, даними задовго до цього. Його промова була офіційним визнанням того, що попередні заборони були неефективними.

У своєму звіті «Кривавий урожай», ми прийшли до висновку, що тисячі практикуючих Фалуньгун страчуються професіоналами від медицини з комерційних міркувань, і їх життєво важливі органи продаються, часто іноземцям. Перша версія цього репортажу вийшла 6 липня 2006 р., друга версія була випущена 21 січня 2007 р. Оновлена версія майже подвоїлася в кількості, з 18 до 33  свідчень свідків, що привели до цього висновку. Уряд Китаю ще не надав яких-небудь фактів або цифр, які б спростовували висновки, зроблені в Звіті.

Одна з причин того, що ми в своєму звіті «Кривавий урожай» пришли до висновку, що видаляння внутрішніх органів у практикуючих Фалуньгун має місце, полягає в тому, що заходи безпеки для перешкоди цьому не були проведені. Заява про зміну правил доводить це спостереження. Зміна в законі є  мовчазною згодою з тим, що існуюча система законодавства  не здатна запобігти практиці, яку ми з жахом засуджуємо.

Ця заява про зміну закону фактично стверджує, що Китай збирається припинити видаляння органів у донорів, які не дали своєї згоди. Сама заява, що китайські лікарні збираються припинити цю практику, є допущенням того, що ця практика існує.

Ми стурбовані тим, що ця заява про зміну в законі - не що інше, як  політична  косметика і елемент пропаганди. Така ж, якою виявилася заява в березні 2006 р. про зміну в законі з 1 липня 2006 р. і попередні політичні заяви.

Китайська влада побудувала величезну кількість трансплантаційних  центрів. Багато практикуючих Фалуньгун  залишаються  в центрах  ув'язнення і у виправно-трудових таборах. Чи будуть військові шпиталі та хірурги, які сьогодні функціонують, незалежно від цивілізованої системи охорони здоров'я і серйозно залучені в трансплантаційний бізнес, підкорятися новим положенням?

Практика видаляння органів у донорів, що не дали своєї згоди, для отримання величезного прибутку, пережила всі попередні політичні декларації. Залишається тільки спостерігати, чи  дадуть ці зміни в законі позитивний ефект.

Ця заява підтверджує, що трансплантаційна індустрія в Китаї створює уряду політичні проблеми. Ми стверджуємо, що ці проблеми не будуть вирішені політичними деклараціями, які вже проголошувалися не раз. Ми продовжуватимемо ретельно досліджувати практику трансплантацій в Китаї. Ми закликаємо світову спільноту не допускати, щоб ця заява примусила  повірити, що тепер у Китаї в питанні трансплантації все буде гаразд.