Нашим світом керує примара комунізму. Частина 17: В основі глобалізації лежить комунізм
Зміст
Вступ
1. Глобалізація і комунізм
2. Економічна глобалізація
1) Глобалізація породжує економіку комуністичного типу
2) Глобалізація сприяє поширенню комунізму в країнах, що розвиваються
3) Глобалізація посилює соціальне розшарування, чимдопомагає комуністичній ідеології пустити коріння
4) Антиглобалізм сприяє поширенню комуністичної ідеології
5) Західний капіталізм виплекав компартію Китаю
3. Політична глобалізація
1) ООН розширила політичну владу комунізму
2) Комуністична ідеологія підірвала ідеали ООН в галузі прав людини
3) Глобалізація просуває політичні ідеї комунізму
4) Світовий уряд призведе до тоталітаризму
4. Культурна глобалізація: засіб розбещення людства
1) Культурна глобалізація руйнує традиції
2) Розвинені західні країни експортують антитрадиційну культуру
3) Транснаціональні корпорації поширюють зіпсовану культуру
4) ООН поширює спотворені цінності
Висновок
Попередня | Перейти до змісту | Наступна
Починаючи з періоду Ренесансу історія людства вступила в період драматичних змін. Промислова революція, яка почалася в кінці XVIII століття, стимулювала значне підвищення продуктивності праці. Національна міць кожної країни зазнала величезних змін. Великі зміни відбулися і в світоустрої. Істотно змінилася також структура суспільства, мислення і духовні вірування. Ортодоксальні релігії почали занепадати, моральність людей стала псуватися, в суспільстві виникла дисгармонія, поведінка людей відхилилася від норми. Саме в таких умовах і почав зароджуватися комунізм.
Після більшовицької революції в Росії в 1917 році Третій Інтернаціонал намагався експортувати комуністичну революцію по всьому світу. Компартію США було засновано в 1919 році, а компартію Китаю — в 1921 році. Це сталося на тлі посилення впливу комунізму в світі.
Наприкінці 20-х — початку 30-х років минулого століття глобальний спад економіки надав додатковий імпульс комунізму. Політика й економіка багатьох країн почала повертатися вліво. СРСР міцно став на ноги.
Компартія Китаю (КПК) також скористалася можливостю для свого швидкого розвитку й через кілька десятків років, в 1949 році, захопила владу в Китаї. В широких масштабах почав поширюватися насильницький комунізм. КПРС разом із КПК утримували під своїм контролем десятки країн, населення яких становило третину населення планети, створивши таким чином могутнє протистояння західному світу. Холодна війна, що настала внаслідок цього, тривала півстоліття.
Коли над людством нависли чорні хмари насильницького комунізму, більшість людей, що жили в західних країнах, ігнорували фактори ненасильницького комунізму, який на той час вже пустив коріння в їхніх власних суспільствах. Крім проникнення на Захід Радянського Союзу, в західні уряди, культуру, освіту, соціальні й комерційні структури активно різними способами проникали видозмінені комуністичні течії, такі як Фабіанське суспільство, соціал-демократи і т. ін.
Рух контркультури, що почався на Заході в 60-х роках, відбувався одночасно з «Культурною революцією» в Китаї. Це було масштабне поширення комуністичних факторів по всьому світу. Після 70-х років західна бунтарська молодь почала «тривалий марш через інститути», намагаючись зруйнувати традиційну культуру зсередини, а також захопити лідерство в соціальній і культурній сферах. На жаль, усього за десять з гаком років їм вдалося досягти неймовірних «успіхів».
Коли розвалився СРСР і впала Берлінська стіна, одні люди раділи, вигукуючи, що цей етап історії завершився й настав кінець комуністичної ідеології, тоді як інші хвилювалися про зіткнення цивілізацій. Проте лише зовсім небагато людей усвідомлювало, що комунізм змінює свій вигляд, змінює прапори й незабаром під новим обличчям почне швидкими темпами захоплювати людське суспільство. Одним із цих нових облич стала глобалізація.
Слідом за промисловою революцією, розвитком науки й техніки все частіше й активніше відбувалася міграція людей до різних країн і почався економічний, політичний, науковий і культурний обмін. Сучасні телекомунікації, транспорт, комп'ютери та цифрові мережі значно скоротили відстані і стерли кордони, які існували впродовж тисячоліть і які людям раніше важко було долати. Здається, що світ став маленьким, а взаємодія між країнами досягла безпрецедентного ступеня. Світ усе більше перетворюється на одне ціле. Таке зміцнення глобального співробітництва є природним результатом технологічного розвитку, розширення виробництва й міграції. Цей вид глобалізації є результатом природнього історичного процесу.
Однак існує ще один вид глобалізації, який є результатом того, що комуністична ідеологія використовує природній історичний процес глобалізації, щоб знищити людство. Про цю другу форму глобалізації ми розповімо в цій частині книги.
Суть цієї форми глобалізації, що проходить під контролем комунізму, полягає в концентрації, а також швидкому й великому поширенні всіх найгірших факторів, що виникли в комуністичних і некомуністичних країнах упродовж останнього століття. Поширення цих речей відбувається за допомогою масштабних політичних, економічних, фінансових та культурних операцій, які з великою швидкістю стирають кордони між націями і державами. Мета полягає в тому, щоб у найкоротший час знищити віру, мораль і традиційну культуру, від яких залежить виживання людства і можливість бути врятованими Богом. Тобто всі ці заходи спрямовані на знищення людства.
Ми вже неодноразово підкреслювали в цій книзі, що комунізм - це не просто якась теорія, це злий привид. Він є живою істотою і його кінцева мета — знищити людство. Цей привид не дотримувався якоїсь однієї політичної ідеології. Коли дозволяють умови, він може використовувати навіть політичні та економічні теорії, які повністю суперечать стандартній комуністичній ідеології. Починаючи з 90-х років минулого століття, глобалізація бореться за просування демократії, ринкової економіки та вільної торгівлі. Через це деякі ліві групи протестують проти неї. Ці групи не усвідомлюють, що комуністичний привид діє на більш високому рівні. Економічна глобалізація, політичне глобальне управління, План дій на XXI століття, а також різні природоохоронні та міжнародні конвенції стали інструментами контролю і знищення людства.
Глобалізація, також відома як «глобалізм», якою маніпулює комуністичний привид, домоглася приголомшливого прогресу в кількох галузях, використовуючи різні способи. В цьому розділі наголос буде зроблено на процесі глобалізації в трьох основних аспектах — економіці, політиці та культурі.
Ці три аспекти глобалізації об'єдналися в світську ідеологію глобалізму. Ця ідеологія має різні прояви в різному середовищі й іноді навіть використовує суперечливі формулювання. Однак на практиці вона має характеристики, які дуже схожі на комунізм. Заснований на атеїзмі й матеріалізмі, глобалізм обіцяє людям прекрасну утопію — царство небесне на Землі, в якому всі живуть в багатстві, всюди панує рівноправність, немає експлуатації, гноблення й дискримінації, і все це відбувається під наглядом доброзичливого світового уряду.
Ця ідеологія неодмінно виключає традиційні культури всіх етнічних груп, які базуються на доброчесності та вірі в Бога. Останніми роками стає все більш очевидним, що ця ідеологія заснована на «політкоректності», «соціальній справедливості», «ціннісному нейтралітеті» та «абсолютному егалітаризмі» лівих. Це і є ідеологічна глобалізація.
У кожної країни є своя культура, однак в основі всіх традиційних культур лежать загальнолюдські цінності. Національний суверенітет і культурні традиції кожної нації відіграють важливу роль в збереженні національної спадщини й національного самовизначення, а також забезпечують захист етнічних груп від проникнення різних зовнішніх сил, зокрема й комунізму.
Як тільки буде сформовано світовий уряд, комунізм легко досягне своєї мети знищення приватної власності, націй, рас і традиційної культури кожної нації. Глобалізація і глобалізм відіграють у цьому руйнівну роль, підриваючи людські традиції і етику, поширюючи ліві ідеології і комунізм. Виявлення комуністичних коренів глобалізації, а також подібності між глобалізмом і комунізмом є складним, але надзвичайно важливим і невідкладним завданням.
1. Глобалізація і комунізм
Маркс не використовував у своїх працях концепцію глобалізації, але використовував близький за значенням термін «всесвітня історія». У «Маніфесті Комуністичної партії» Маркс стверджував, що глобальна експансія капіталізму неминуче призведе до виникнення величезного прошарку пролетаріату, і тоді пролетарська революція охопить весь світ, усуне капіталізм і побудує комуністичний «рай на Землі» [1]. Маркс писав: «Пролетаріат може існувати, отже, тільки у всесвітньо-історичному сенсі, подібно до того як комунізм — його діяння — взагалі можливий лише як "всесвітньо-історичне" існування» [2]. Тобто реалізація комунізму залежить від спільних дій пролетаріату, вчинених по всьому світу. Комуністична революція повинна бути глобальним рухом.
Хоча Ленін пізніше змінив учення Маркса й запропонував почати революцію в слабкій ланці капіталізму (Росія), комуністи ніколи не відмовлялися від мрії про світову революцію. У 1919 році радянські комуністи нетерпляче чекали створення в Москві Комуністичного Інтернаціоналу, філії якого поширилися більш ніж у 60 країнах. Ленін казав, що метою Комуністичного Інтернаціоналу було створення Всесвітньої Радянської Республіки [3].
Американський мислитель Джеймс Едвард Гріффін виділив п'ять цілей комуністичної глобальної революції, запропонованих Сталіном у його книзі «Марксизм і національне питання»:
1. Заплутати, дезорганізувати і знищити сили капіталізму в усьому світі.
2. Об'єднати всі країни в єдину світову систему економіки.
3. Змусити розвинені країни направляти довгострокову фінансову допомогу в слаборозвинені країни.
4. Розділити світ на регіональні групи, як перехідний етап до загального світового уряду.
5. Залучити регіональні групи до єдиної світової диктатури пролетаріату [4].
Вільям З. Фостер, колишній голова Комуністичної партії США, писав: «Комуністичний світ буде єдиним, організованим світом. Економічна система буде однією великою організацією, заснованою на принципі планування, який зараз зароджується в СРСР. Радянський уряд США буде важливою ланкою в цьому світовому уряді»[5].
З висловлювань Маркса, Леніна, Сталіна і Фостера, а також із висунутої компартією Китаю концепції «спільноти людських доль» можна ясно побачити, що комунізм незадоволений наявністю державного суверенітету в різних країнах. Ідеологію комунізму від початку до кінця пронизує прагнення підкорити все людство.
Пролетарська світова революція, яку передбачав Маркс, не відбулася. Капіталізм, який Маркс уважав агонізуючим і вмираючим, виявився, навпаки, тріумфальним, багатим і процвітаючим. Після розпаду СРСР і комуністичного табору у Східній Європі, залишилася тільки компартія Китаю і кілька інших червоних режимів. Було схоже, що комунізм перебуває на межі загибелі. На поверхні це мало вигляд перемоги вільного світу.
Однак поки Захід вірив, що комунізм був викинутий у відро для сміття історії, у світі почала активно поширюватися ідеологія соціалізму (початкова стадія комунізму). Комуністичний привид не помер. Він ховається за різними доктринами й рухами, поширюючи комуністичну ідеологію всюди у вільному світі.
Чи випадково це? Звичайно, ні. Здається, що глобалізація являє собою природний процес, але в її еволюції все більш виразно проявляється роль комунізму, який вже став однією з керівних ідеологій цього процесу.
Після Другої світової війни ліві сили в європейських країнах і далі зростали. До Соціалістичного Інтернаціоналу, який виступає за демократичний соціалізм, входили політичні партії більш ніж ста країн. Ці партії були при владі в різних країнах і навіть поширилися на більшій частині Європи. На такому тлі високий рівень добробуту, високі податки й націоналізація торкнулися практично всієї Європи.
Глобалізація спустошила промисловість США, зменшила середній клас, на довгий час загальмувала зростання доходів, спричинила соціальне розшарування й розкол в суспільстві. Це значною мірою сприяло посиленню в США позицій лівих сил і соціалізму, різко змістивши вліво глобальний політичний спектр в останні десять з гаком років. Представники лівого крила в усьому світі стверджують, що глобалізація призвела до нерівності доходів і поділу між багатими й бідними. Таким чином почав набирати обертів рух антиглобалізму, стаючи новою силою, яка протистоїть капіталізму й закликає до соціалізму.
Після закінчення холодної війни комуністичні ідеї проникли в економічну глобалізацію з метою зруйнувати чисту національну економіку й підірвати суверенітет національних економічних основ кожної країни. Таким чином була використана людська жадібність, і західні фінансові держави перемістили великі багатства, накопичені суспільством за кілька сотень років, до КНР, значно і швидко збагативши компартію Китаю (КПК). Потім КПК використовувала ці багатства що з'явилися раптово, щоб морально зв'язати інші країни і нестримно тягнути їх вниз.
Будучи головою комуністичних сил у сучасному світі, КПК постійно збільшує свою економіку й посилює свою міць, підтримуючи ліві сили й комуністичні партії в усьому світі. КПК використала тоталітарне правління, щоби підірвати правила світової торгівлі, а також використала отримані від глобального капіталізму багатства для зміцнення соціалізму. Економічна міць КПК також стимулювала її політичні та військові амбіції, і тепер вона намагається експортувати комуністичну модель по всьому світу.
З глобальної точки зору, як антиглобалістські ліві, так і КПК, яка дістала вигоду від глобалізації, виросли під прапором глобалізації. Фактично, ситуація в сучасному світі дуже близька до мети, яку висував у минулому Сталін.
2. Економічна глобалізація
Під економічною глобалізацією мають на увазі інтеграцію ланцюжків глобального капіталу, виробництва й торгівлі, яка почалася в 1940-х і 1950-х роках, визріла в 1970-х і 1980-х роках і була встановлена як глобальна норма в 1990-х роках. Рушійною силою цього процесу були міжнародні агентства й корпорації. Вони вимагали послаблення державного регулювання і контролю для забезпечення вільного руху капіталу. На перший погляд, західні країни сприяли економічній глобалізації, щоб поширити по всьому світу капіталізм.
Однак, на жаль, глобалізація стала засобом поширення комунізму. Зокрема глобалізація призвела до того, що західні країни надали потужну фінансову підтримку компартії Китаю, що призвело до взаємної інтеграції та залежності між капіталістичною ринковою економікою і соціалістичною тоталітарною економікою КПК. В обмін на економічні вигоди Захід жертвує своєю совістю і загальнолюдськими цінностями, в той час як комуністична влада Китаю розширює свій контроль за допомогою економічного примусу, ніби комунізм збирається завоювати світове панування.
1) Глобалізація породжує економіку комуністичного типу
Глобалізація перетворила світову економіку в єдину економічну систему. Під час цього процесу були сформовані великі міжнародні організації, договори і правила. На перший погляд здається, що відбувається розширення капіталізму і вільного ринку. Однак фактично була сформована єдина система економічного контролю, яка здатна в наказовому порядку вирішувати долі підприємств у багатьох країнах. Це рівносильно формуванню централізованої тоталітарної економічної системи, що повністю відповідає меті Сталіна — об'єднати всі країни в єдину економічну систему. Після того, як було встановлено цей міжнародний фінансовий лад, виникло явище, за якого розвинені країни надають довгострокову економічну допомогу країнам, що розвиваються. Це якраз є третьою метою Сталіна.
Що стосується фінансової допомоги, міжнародні фінансові організації зазвичай здійснюють макроекономічне втручання в економіку країни, яка отримує допомогу. Це диктаторський метод. Він не тільки є примусовим, він також ігнорує соціальні, культурні та історичні умови країни-одержувача. Результатом є зменшення свободи і більш централізований контроль. Американський учений Джеймс Бовард писав, що Всесвітній банк «значною мірою сприяв націоналізації економік в країнах Третього світу й посилив політичний і бюрократичний контроль над життям найбідніших із бідних» [6].
З іншого боку, економічна глобалізація створила однорідну глобальну економіку, що призвело до більшої подібності в споживчих тенденціях і уніфікації механізмів виробництва і збуту. Простір, у якому можуть виживати невеликі компанії, особливо магазини традиційного декоративно-прикладного мистецтва, стає все меншим. Чимало невеликих компаній і компаній, пов'язаних з місцевими етнічними групами, просто були знищені хвилею глобалізації. Усе більше людей втрачають умови й можливості вільно займатися виробництвом і торгівлею.
Країни, що розвиваються стають частиною глобального виробничого ланцюга, що призводить до послаблення економічного суверенітету окремих держав, а в деяких випадках — до їх економічного краху. Деякі країни обтяжені боргами й необхідністю виплачувати відсотки, що в корені руйнує фундамент вільної капіталістичної економіки.
2) Глобалізація сприяє поширенню комунізму в країнах, що розвиваються
На початку 2000-х років Ямайка відкрила свої ринки й почала імпортувати велику кількість дешевого коров'ячого молока. Це зробило молоко більш доступним, але водночас призвело до банкрутства місцевих молочних фермерів, не здатних конкурувати з дешевим імпортом. У Мексиці раніше було багато підприємств легкої промисловості, але після вступу Китаю до СОТ більшість цих підприємств переїхали до Китаю. В результаті Мексика постраждала, оскільки в неї тепер немає високотехнологічних виробничих потужностей. Африка багата на корисні копалини, але після припливу іноземних інвестицій африканські корисні копалини були видобуті й вивезені за кордон з дуже невеликою економічною вигодою для місцевих жителів.
Іноземні інвестиції також розбещують урядовців. Глобалісти заявляють, що завдяки глобалізації демократія пошириться в інші країни, але в дійсності глобалізація тільки підсилює корумповані диктатури. В результаті в багатьох країнах посилилася бідність. Згідно зі статистикою Світового банку за 2015 рік, «понад половина вкрай бідних людей живе в Африці на південь від Сахари», «фактично кількість бідних у цьому регіоні збільшилася на 9 мільйонів осіб, водночас 413 мільйонів людей живуть менш ніж на 1,9 долара США на день»[7].
Під час нещодавньої економічної кризи в Азії Таїланд відкрив свою слабку фінансову систему для міжнародних інвестицій, що принесло країні тимчасове процвітання. Коли іноземні інвестиції припинилися, зростання економіки Таїланду зупинилося, що також негативно вплинуло на сусідні країни.
З розвитком комунікаційних і транспортних технологій Земля перетворилася на «глобальне село». Глобалізація, як припускають, принесе фінансове процвітання і демократичні цінності всьому цьому «глобальному селу». Однак, на думку професора економіки Дені Родрика з Гарвардської школи державного управління імені Джона Ф. Кеннеді, у глобалізації існує «трилема»: «Ми не можемо одночасно прагнути до демократії, національного самовизначення й економічної глобалізації» [8]. Це прихована вада глобалізації, яку якраз і використав комунізм.
Очевидно, що вигоди й можливості, які дає глобалізація, сконцентровані в руках дуже невеликої кількості людей. Глобалізація штучно погіршує нерівність і не може бути довгостроковим засобом для вирішення проблем бідності. Глобалізація послаблює національний суверенітет, підсилює регіональну нестабільність і породжує конфлікти між «гнобителями» і «пригнобленими». Концепції про пригноблення, експлуатацію, нерівність та бідність є зброєю лівих сил для боротьби з капіталізмом. Боротьба пригноблених з гнобителями — це типовий шлях комунізму. Комуністична ідеологія економічного егалітаризму (зрівняйлівки) і дух боротьби поширюються по всьому світу слідом за глобалізацією.
3) Глобалізація посилює соціальне розшарування, сприяючи комуністичній ідеології
Величезний відтік промисловості і скорочення робочих місць перетворили робочий і середній клас західних країн на жертв глобалізації. Візьмімо, до прикладу, Америку: через масовий відтік капіталу й технологій до Китаю було втрачено безліч робочих місць на виробництві, що призвело до занепаду промисловості і зростання безробіття. З 2000 по 2011 рік 5,7 мільйона працівників у виробничому секторі втратили робочі місця, 65 тисяч заводів були закриті [9]. У США неухильно збільшується розрив між багатими й бідними. Протягом останніх тридцяти років зростання середньої заробітної плати (з урахуванням інфляції) сповільнювалося, що призвело до появи так званих бідних працівників — тих, хто працює або шукає роботу впродовж 27 тижнів на рік, але чий дохід при цьому нижчий від офіційного рівня бідності. У 2016 році кількість бідних працівників у США становила 7,6 мільйона осіб [10].
Розшарування суспільства на багатих і бідних — це благодатний ґрунт для комунізму. Економічні проблеми ніколи не обмежуються тільки сферою економіки, вони зачіпають безліч соціальних галузей. Вимога «соціальної справедливості» й вирішення проблеми несправедливого розподілу доходів призвела до посилення соціалістичної ідеології. Водночас, попит на соціальне забезпечення також зріс, що, своєю чергою, спричинило збільшення кількості бідних сімей. В результаті утворилося порочне коло.
З 2000 року політичний спектр США все більше хилиться вліво. До моменту президентських виборів 2016 року значно зріс попит на соціалізм, і посилилася поляризація інтересів різних партій. В основі цих змін значною мірою лежить вплив глобалізації. З іншого боку, чим більше проблем виникає в західних демократичних суспільствах, тим більше це сприяє виходу на світову арену комунізму.
4) Антиглобалізм сприяє поширенню комуністичної ідеології
Слідом за розвитком глобалізації виник і рух антиглобалізму. Початок цього руху було ознаменовано масштабними насильницькими протестами проти Міністерської конференції СОТ, яка проходила 30 листопада 1999 року в Сіетлі (США). Три великі міжнародні конференції в 2001 році — зустріч на вищому рівні країн Американського континенту в Квебеку (Канада), саміт Європейського союзу в Гетеборзі (Швеція) і економічний саміт Великої сімки в Генуї (Італія) — також були охоплені такими протестами. У 2002 році у Флоренції (Італія) пройшла безпрецедентна за масштабами демонстрація антиглобалістів, у якій взяло участь мільйон осіб.
У всьому світі антиглобалістські кампанії залучили на свій бік людей з різних верств суспільства. Переважна більшість із них — це противники капіталізму з лівого крила, зокрема профспілки, екологічні організації (просочені комунізмом), а також жертви глобалізації та знедолені. В результаті прихильники і противники глобалізації ненавмисно перетворилися на помічників комунізму.
5) Західний капіталізм виплекав компартію Китаю
Оцінюючи успіхи або невдачі глобалізації, учені часто наводять як позитивний приклад Китай. Схоже, що Китай отримав всі можливі вигоди від глобалізації і швидко вийшов на передній план як друга за величиною економіка світу. Багато хто навіть пророкує, що в найближчому майбутньому КНР займе місце США.
На відміну від мексиканської моделі низькотехнологічного виробництва, компартія Китаю (КПК) має намір отримати найбільш передові технології із Заходу, а потім замінити своїх конкурентів. В обмін на можливість реалізації продукції західних компаній на ринку Китаю КПК зажадала, щоб вони створювали спільні з китайськими підприємства, які КПК потім використовувала для отримання провідних технологій. Щоб досягти цієї мети КПК застосувала безліч способів, від відкритого примусу передання технологій до крадіжки за допомогою хакерських атак. Діставши технології, КПК використала переваги свого виробництва й випустила на світовий ринок недорогу продукцію. За допомогою експортних знижок і субсидій КПК перемогла конкурентів, надавши свої товари за цінами, нижчими від ринкових, і таким чином зруйнувала порядок вільного ринку.
На відміну від інших нерозвинених країн, які відкрили свої ринки, КПК створила безліч торгових бар'єрів для входу на внутрішній ринок Китаю. Після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ), граючи за своїми правилами й одночасно використовуючи переваги глобалізації, КПК почала масштабно просувати китайські товари за кордоном. Грубо порушуючи правила СОТ, КПК дістала суттєві економічні вигоди. Однак при цьому вона не відкрила для зовнішніх інвесторів свої провідні галузі, такі як телекомунікації, банківську справу й енергетику. Це дало змогу Китаю скористатися перевагами світової економіки, не виконуючи при цьому своїх зобов'язань.
Піддавшись спокусі економічних вигід західний світ закрив очі на порушення прав людини в Китаї. Тоді як КПК масштабно порушувала права людини у своїй країні, і це було всім відомо, міжнародне співтовариство надавало щедрі послуги КНР.
Діставши можливість зміцніти завдяки глобалізації, КПК разом з китайським суспільством, яке морально деградує, завдала удару по ринковій економіці і торговому регулюванню на Заході.
Грубо порушуючи встановлені в західному світі правила, КПК пожинає всі переваги глобалізації. Можна сказати, що глобалізація відіграла роль переливання крові для КПК, дозволивши згасаючій комуністичній державі знову збадьорішати. Уміло керуючи процесом глобалізації, привид комунізму переслідував приховану мету підтримки КПК шляхом вливання в Китай великого капіталу. Таким чином, КПК змогла накопичити величезні, отримані недобросовісним шляхом багатства і одночасно використовувати їх для посилення порушення прав людини в Китаї.
Глобалізація — це процес порятунку КПК, процес надання легітимності влади КПК. У той час як компартія зміцнила свої соціалістичні м'язи капіталістичним капіталом, Захід почав слабшати. Це ще більше посилило віру КПК в її комуністичний тоталітаризм і посилило її глобальні амбіції. Підйом Китаю дуже надихнув численні групи соціалістів і членів різних лівих організацій в усьому світі, що також є частиною плану комунізму.
Водночас зі зростанням економіки Китаю, КПК активізувала зусилля щодо проникнення до міжнародних економічних організацій, зокрема до СОТ, МВФ, Світового банку, Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) та інших. Коли в цих організаціях на важливі пости призначаються китайські чиновники, вони починають активно стимулювати співпрацю цих організацій з КПК, щоби підтримати плани партії і захистити її політику.
КПК використовує міжнародні економічні організації для реалізації свого власного економічного порядку і впровадження своїх правил ведення справ. Якщо амбіції КПК не буде припинено, немає сумнівів у тому, що вона принесе безліч бід глобальній політиці та економіці.
Вище було наведено лише кілька прикладів того, як економічну глобалізацію використовують для розвитку й поширення комунізму. З нинішніми досягненнями в галузі телекомунікацій і транспорту економічна діяльність виходить за межі національних кордонів. Це природний процес. Однак у випадку з Китаєм цей процес перетворився на можливість для КПК почати просуватися до глобального домінування. Прийшов час суспільству звернути увагу на те, що відбувається і позбутися комуністичних чинників у процесі глобалізації. Тільки в такому разі держави зможуть зберегти свій суверенітет і поліпшити добробут свого народу.
3. Політична глобалізація
Політична глобалізація проявляється в розширенні співпраці між країнами, створенні міжнародних організацій, розробці політичних програм і міжнародних договорів, обмеженні національного суверенітету і поступовому переданні влади суверенних держав міжнародним організаціям. Після появи міжнародних структур, а також норм і правил, які виходять за рамки національних кордонів, ці структури почали обмежувати політичне, культурне та соціальне життя окремих країн. Влада починає концентруватися в міжнародній структурі, схожій на світовий уряд, підриваючи національний суверенітет, послаблюючи традиційні вірування і моральні підвалини окремих суспільств, руйнуючи традиційну культуру й нормальні міжнародні правила. Усе це є частиною поступової реалізації комуністичної програми.
Під час цього процесу комунізм використовує міжнародні організації для посилення комуністичних факторів, для просування своєї філософії боротьби і свого спотвореного розуміння щодо прав і свобод людини. Також він у глобальному масштабі просуває соціалістичні ідеї, перерозподіляючи багатства і намагаючись створити світовий уряд, який би привів людство до тоталітаризму.
1) ООН розширила політичну владу комунізму
Створена після закінчення Другої світової війни Організація Об'єднаних Націй є найбільшою міжнародною організацією в світі. Спочатку її було створено для зміцнення співпраці й координації між країнами. Будучи наднаціональним утворенням, ООН відповідає меті комунізму щодо ліквідації форми держави, тому комунізм використовує її для посилення своєї влади. Із самого початку ООН стала інструментом очолюваного Радянським Союзом комуністичного табору для просування його ідеології і створення світового комуністичного уряду.
Коли було створено ООН і розроблено її Статут, Радянський Союз був одним із постійних членів Ради Безпеки ООН, які відіграють в цій організації провідну роль. Елджер Гісс, укладач статуту ООН і голова Конференції Об'єднаних Націй, а також чиновник Державного департаменту США і радник президента Рузвельта, був засуджений за лжесвідчення у справі про звинувачення його в шпигунській діяльності на користь СРСР [11]. Залишені в Статуті й конвенціях ООН лазівки, які грають на руку комуністичним режимам, ймовірно, мають багато спільного з діяльністю Гісса.
Голови багатьох важливих відділів ООН є комуністами або попутниками комунізму. Багато Генеральних секретарів ООН — соціалісти й марксисти. Наприклад, перший обраний Генеральний секретар ООН Трюгве Лі був норвезьким соціалістом, який мав значну підтримку з боку Радянського Союзу. Його головним завданням було ввести в ООН компартію Китаю. Його наступник Даг Гаммаршельд також був соціалістом і прихильником світової комуністичної революції. Він часто хвалив високопосадовця КПК Чжоу Еньлая [12]. Третій генсек ООН У Тан, бірманський дипломат, був марксистом. Він уважав, що ленінські ідеали узгоджуються зі Статутом ООН [13]. Шостий генсек ООН Бутрос Бутрос-Галі раніше був віце-головою Соціалістичного Інтернаціоналу. Таким чином, неважко зрозуміти, чому ООН з високою повагою ставиться до голів комуністичних країн. Багато конвенцій ООН також стали інструментом для прямого або непрямого просування комуністичних ідей і розширення комуністичної влади.
Вища місія ООН полягає в підтриманні миру й безпеки на Землі. Миротворчі сили ООН перебувають у віданні заступника Генерального секретаря з політичних питань і питань безпеки. З 14 осіб, які займали цю посаду з 1946 по 1992 рр., 13 були радянськими громадянами. Радянський комуністичний режим ніколи не відмовлявся від спроб розширення своєї влади й не був зацікавлений у сприянні миру в усьому світі. Тому, хоча він і використовував гасло «захист миру в усьому світі», він продовжував просувати інтереси комунізму. Підтримка просоціалістичної організації, якою є ООН, відповідала його цілям.
Таким чином комуністи пустили глибоке коріння в ООН. Директор ФБР Дж. Едгар Гувер у 1963 році сказав, що комуністичні дипломати ООН «є головною силою розвідувальних операцій росіян у цій країні [США]» [14]. Навіть після краху СРСР в ООН залишилася значна комуністична спадщина: «Люди Заходу, які працювали в ООН ... опинились в оточенні того, що багато хто називає комуністичною мафією» [15].
КПК використовує ООН як свою пропагандистську платформу. У кожної з п'яти країн-постійних членів Ради Безпеки ООН є свій заступник Генерального секретаря ООН. Хоча навіть заступник Генерального секретаря не може представляти інтереси будь-якої окремої країни, проте Генеральний секретар, який представляє соціальні та економічні інтереси КПК, активно підтримує ідеологію КПК. Високопоставлені офіційні особи ООН, зокрема Генеральний секретар, просували ініціативу КПК «Один пояс і один шлях» як спосіб боротьби з бідністю в країнах, що розвиваються.
На думку багатьох країн, стратегія КПК «Один пояс і один шлях» є розширенням гегемонії КНР і вже затягла багато країн у глибоку боргову яму. Наприклад, Шрі-Ланці довелося здати КПК в оренду на 99 років важливий порт, щоб погасити свою заборгованість, а Пакистану через боргові проблеми довелося звернутися за допомогою до Міжнародного валютного фонду. Країни-учасники проєкту «Один пояс і один шлях» потрапляють під політичний і економічний контроль з боку КПК. У них також виникають проблеми з правами людини і демократією. Однак через політичний вплив КПК високопосадовці ООН і далі рекламують цей проєкт [16].
2) Комуністична ідеологія підірвала ідеали ООН у сфері прав людини
Однією з цілей ООН є поліпшення прав людини і просування свободи. Це універсальний принцип. Однак КПК разом з іншими корумпованими режимами заперечує універсальність прав людини. Вона заявляє, що права людини — це внутрішні справи кожної країни, і під цим приводом приховує численні факти порушень цих прав у Китаї. КПК навіть хвалить себе за те, що надала китайським громадянам право на існування. Компартія Китаю використовувала ООН для нападок на демократичні цінності Заходу. Спираючись на свій союз із країнами, що розвиваються, вона підриває зусилля вільних держав з просування універсальних цінностей. Перебуваючи під контролем комунізму, ООН не тільки мало зробила для поліпшення прав людини, а й часто сама стає інструментом комуністичних режимів для приховування фактів грубих порушень прав людини в їхніх країнах.
Багато дослідників задокументували факти того, як ООН поступалась своїми власними принципами. Наприклад, ООН була заснована «в тіні» Голокосту, але зараз вона нічого не робить щодо масових вбивств. Початкова мета ООН полягала в тому, щоби боротися з агресорами й захищати права людини. Необхідною передумовою для досягнення цієї мети є моральне судження, однак зараз ООН відкидає моральне судження [17].
Дорі Голд, колишній посол Ізраїлю в ООН і автор книги «Вавилонська вежа: Як Організація Об'єднаних Націй сприяла глобальному хаосу», написав: «ООН не є доброзичливим, але неефективним світовим органом. Вона фактично прискорила й розповсюдила глобальний хаос »[18]. Голд надав безліч доказів, що демонструють це твердження, зокрема «ціннісний нейтралітет» ООН, аморальність «моральної рівності» і «морального релятивізму»; дуже поширену корупцію; країни з поганою репутацією в сфері прав людини, що є головами Комісії з прав людини; недемократичні країни, які мають більшість голосів, і комуністичні режими, які мають великий вплив в ООН [19]. На думку Голда, ООН є «повним провалом», вона перебуває «у владі антизахідних сил, диктатур, державних спонсорів тероризму і найлютіших ворогів Америки» і «зраджує благородні ідеали засновників ООН» [20].
Комісія ООН з прав людини затвердила політику більшості голосів. Водночас країни з поганою репутацією у сфері прав людини можуть стати державами-членами і навіть головами Ради з прав людини, що робить перевірку стану прав людини в цих країнах безглуздим заняттям. Також компартія Китаю підкупила багато країн, що розвиваються, внаслідок чого спроби США стимулювати ООН виступити з критикою політики КПК у сфері прав людини не знаходять підтримки. Прийнятий ООН принцип «тиранії більшості» перетворив цю організацію на інструмент комуністичних сил для протидії вільним країнам з багатьох питань. Це призвело до того, що Сполучені Штати кілька разів виходили з Ради з прав людини. Захід прагне просувати свободу і права людини, але його неодноразово блокували комуністичні країни. Рада ООН з прав людини була захоплена бандитами, а ухвалені нею так звані міжнародні конвенції не зробили нічого, щоб приборкати тоталітарні країни. Ці країни сприймають ці документи, як пусті вивіски, і не виконують їхніх умов.
Таким чином, неважко зрозуміти, що Статут ООН дуже схожий на Конституцію СРСР, а також прямо суперечить Конституції США. Його мета — не захищати права людей, а служити потребам правителів. Наприклад, деякі положення Конституції СРСР містили таке формулювання, як «у рамках закону», яке йшло після перерахування прав громадян. На перший погляд, радянська конституція надавала громадянам деякі права, але насправді для багатьох конкретних законів було визначено ці «рамки», що дало змогу уряду СРСР довільно позбавляти громадян їхніх прав і робити це «в рамках закону».
Статут ООН, а також різні договори і конвенції визначають сферу прав людей. Наприклад, у деяких пунктах Міжнародного пакту про громадянські й політичні права після перерахування того, що «кожен має право ...» є приписка, яка свідчить, що «вищезгадані права не підлягають жодним обмеженням, крім тих, які передбачені законом». Це зроблено зовсім не випадково, це і є лазівка, яку спеціально залишив для себе комунізм.
Проблема в тому, що, якщо політики вважатимуть це за необхідне, вони зможуть на законних підставах позбавити громадян буквально кожного права, прописаного в Загальній декларації прав людини. «Що може бути кращим виправданням для будь-якого тирана? — запитує Едвард Гріффін. — Більшість воєн і державних злочинів скоюються з використанням одного з таких [положень] »[21]. У вільних країнах дуже важко довільно позбавити громадян їхніх свобод, проте комуністичні режими можуть робити це, відкрито використовуючи лазівки в Декларації прав людини.
3) Глобалізація просуває політичні ідеї комунізму
За допомогою своїх агентів комунізм постійно порушує глобальні проблеми, заявляючи, що ці проблеми можуть бути вирішені тільки за допомогою міжнародного співробітництва та об'єднання структур влади, тобто за допомогою світового уряду. Отже, багато країн все більше зазнають обмежень і регулювань з боку міжнародних договорів, кількість яких безперервно зростає. В результаті послаблюється національний суверенітет цих країн.
Багато груп підтримують міжнародні структури влади. Ці групи необов'язково є комуністичними, але їхні вимоги відповідають меті комунізму знищити окремі держави і створити світовий уряд.
У 1970 році, в День Землі, один представник ЗМІ сказав: «Людству потрібен світовий порядок. Повністю суверенна нація не в змозі впоратись із забрудненням довкілля. ... Тому для управління планетою — йде мова про необхідність запобігання війні чи про необхідність запобігання нанесенню максимальної шкоди умовам життя — потрібний світовий уряд»[22]. У Гуманістичному маніфесті II від 1973 року також йдеться: «Нині досягнуто поворотного пункту людської історії, коли з'явилася унікальна можливість подолати кордони національних суверенітетів і розпочати побудову світової спільноти. ... Таким чином, ми прагнемо до створення загальносвітового законодавства і світового порядку, заснованого на міжнаціональному федеральному управлінні»[23].
Фактично Програма ООН з довкілля (ЮНЕП) була створена саме тому, що в 1972 році група, яка виступала за глобальну конфедерацію, розглядала проблему довкілля як світову проблему, і тому закликала до розробки глобальних рішень і створення глобальної екологічної структури. Першим керівником ЮНЕП був Моріс Стронг, канадець із сильним соціалістичним ухилом.
На Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро в 1992 році (також відомому як Конференція ООН з довкілля і розвитку) 178 урядів проголосувало за ухвалення Порядку денного на XXI століття. Цей план, який розписано на 800 сторінках, містить пункти щодо захисту довкілля, прав жінок, медицину тощо. Один впливовий дослідник з інституту екологічних досліджень, а згодом співробітник Програми ООН з довкілля сказав: «Національний суверенітет — здатність країни контролювати ситуацію на своїй території — втратив більшу частину свого значення в сучасному світі, де кордони постійно порушують забруднення, міжнародна торгівля, фінансові потоки і біженці. ... Держави фактично віддають частину свого суверенітету міжнародному співтовариству й починають створювати нову систему міжнародного екологічного управління, що є засобом вирішення проблем, які інакше розв’язати неможливо»[24].
Ці причини створення світового уряду звучать красиво, але їхня справжня мета — просування комунізму, щоб домінувати в світі. У шістнадцятій частині цієї книги ми вже докладно розповіли, як комунізм використовує захист довкілля для реалізації своїх планів.
Під час перебування Бутроса-Галі на посаді Генерального секретаря ООН (1992—1996 рр) ця організація почала активно просуватися по шляху до світового уряду. Бутрос-Галі закликав до створення постійної армії ООН і намагався домогтися для ООН права стягувати податки [25]. Через різку протидію з боку США він не зміг балотуватися на другий термін, в іншому разі важко уявити, який був би статус ООН сьогодні. Хоча комуністичні режими завжди відмовляються втручатись у внутрішні справи інших країн, проте вони активно беруть участь в різних міжнародних організаціях і підтримують розширення функцій ООН, а також просувають концепцію глобального управління.
У 2005 році Генеральний секретар ООН Кофі Аннан сказав: «В епоху взаємозалежності світове громадянство є найважливішою опорою прогресу» [26]. Роберт Чандлер, стратегічний мислитель, який працював на ВВС США, Білий дім і різні урядові структури вважає, що так званий прогрес Аннана зруйнує національний суверенітет і відкриє шлях для світового громадянського суспільства без кордонів. Програма ООН «Викладання культури світу» була організована і перебуває під керівництвом ультралівих сил, які, на думку Чандлера, мають намір знищити національний суверенітет і створити тоталітарний світовий уряд без кордонів [27].
У книзі «Голий комуніст» (1958 рік) перераховано сорок п'ять цілей комуністів, одна з яких говорить: «Проголосити ООН єдиною надією для людства. Якщо статут організації буде переглядатися, вимагати, щоб організацію було перетворено на єдиний світовий уряд зі своїми незалежними збройними силами»[28]. Багато хто розуміє, що створення світового уряду не може бути досягнуто за короткий період, тому комуністи і глобалісти використовували різні проблеми для створення міжнародних інститутів в різних галузях. Далі вони почали активно сприяти об'єднанню цих інститутів і наполягати на залежності від ООН, переслідуючи кінцеву мету — створення світового уряду.
Просування світового уряду, умисне перебільшення ролі ООН і зображення її як панацеї для вирішення всіх проблем в сучасному світі — усе це є спробою відігравати роль Бога і влаштувати майбутню долю людства за допомогою маніпулювання владою. Фактично, це така ж утопія, як і комунізм, така собі штучно створена релігія, яка приведе людей до загибелі.
4) Світовий уряд приведе до тоталітаризму
Немає нічого поганого в бажанні жити в прекрасному світі й мати прекрасне майбутнє. Однак прагнення створити світовий уряд для вирішення всіх проблем людства — це просто гонитва за новою утопією сучасного світу, що до того ж несе небезпеку поринення в тоталітаризм.
Неминуча проблема, з якою зіткнеться світовий уряд, що прагне по-справжньому вирішувати глобальні проблеми, полягає в тому, як він буде реалізовувати свою політику в політичній, військовій, економічній або будь-яких інших галузях. Щоби проводити свою політику в глобальному масштабі, такий уряд, безсумнівно, не набуде форми вільної демократії, подібної до тієї, що існує в США. Він набуде форми великого тоталітарного уряду, подібного до колишнього СРСР або комуністичного Китаю.
Щоб залучити країни, світовий уряд неодмінно буде пропонувати їм різні вигоди, обіцяючи високий добробут і малюючи картинку красивої глобальної утопії. Це аналогічно тому, як комунізм подає себе як панацею для вирішення всіх проблем будь-якої країни. Щоб досягти утопічних ідеалів в таких великих масштабах і вирішити складні глобальні проблеми відповідно до плану цієї утопії, чи то захист навколишнього середовища, чи гарантування безпеки й добробуту в глобальному масштабі, світовий уряд неминуче буде прагнути до централізації своєї влади. Тільки так він зможе ефективно просувати свою політику. Ця централізація розширила би владу уряду до небаченого досі ступеня, і його контроль над суспільством також досяг би безпрецедентного рівня. Такий світовий уряд не турбуватиметься про досягнення консенсусу серед країн-учасників і не буде дотримуватися ніяких зобов'язань перед ними. Він буде зосереджений виключно на насильницькому здійсненні своєї політики.
У сучасному світі існують великі відмінності між країнами. У багатьох держав немає ні ортодоксальної віри, ні свободи, не кажучи вже про повагу до прав людини або високі моральні стандарти. Якщо країни об'єднаються, щоб сформувати світовий уряд, то вони повинні встановити найнижчий стандарт, який був би єдиним і прийнятним для всіх. Таким чином вони виключили б будь-які вимоги, що стосуються віри й переконань, моралі і прав людини. Іншими словами, щоб об'єднати країни, їм була б надана повна свобода в цих питаннях відповідно до концепції так званого нейтралітету в релігії, моралі і правах людини. Світовий уряд неминуче буде просувати якусь провідну культуру, щоб об'єднати весь світ. Однак у кожній країні є свої культурні традиції й духовні вірування.
З усіх експертів, учених і урядів, які активно виступають за світовий уряд, більшість є атеїстами або дотримуються так званих прогресивних поглядів на релігійні переконання. Тому очевидно, що у світового уряду базовою цінністю буде атеїзм. Це неминучий результат, якщо враховувати, що саме до цього навмисне підштовхує людей комунізм. Щоб зберегти свою владу, світовий уряд буде проводити примусове ідеологічне перевиховання, навіть удаючись при цьому до насильства. Щоб запобігти роздробленості або руху за незалежність з боку залучених країн, світовий уряд буде зміцнювати свої військові й поліцейські сили, а також посилювати контроль над свободою слова.
Уряд країни, у якій немає загальної духовної віри й культури, може покладатися тільки на авторитарне правління, тобто на тоталітаризм, щоб утримати владу в своїх руках. Результатом усього цього буде зменшення особистих свобод громадян. Таким чином, світовий уряд неминуче буде тоталітарним урядом.
В результаті світовий уряд перетвориться на комуністичний режим, тільки в іншому вигляді. Результат його правління не буде відрізнятися від нинішніх комуністичних режимів, які поневолюють і гублять громадян своїх країн. Єдина відмінність полягатиме в тому, що замість однієї країни цей тоталітаризм буде поширюватися на весь світ. Коли весь світ буде контролюватися одним урядом, стане ще простіше розбестити і знищити людство. Підтримуючи своє правління, цей гігантський уряд поступово почне використовувати всі злісні методи, які використовуються в комуністичних країнах. Цей шлях до авторитаризму також являтиме собою процес руйнування традиційних культур і моральних цінностей людства, що і є метою комунізму.
4. Культурна глобалізація: засіб розбещення людства
Слідом за розвитком культурного обміну між різними країнами, а також поширенням по всьому світу потоків капіталу, активно поширюються й різні деградовані культурні форми, які комунізм створив за останні майже сто років. Серед них сучасне мистецтво, література й мислення, кіно й телебачення, поведінка, що відхилилася від норми (девіантна поведінка), утилітаризм, матеріалізм, споживацтво й т. ін. Під час цього процесу культурні традиції різних етнічних груп позбавляють їхніх зовнішніх форм і відокремлюють від їхнього первісного значення, що призводить до появи зіпсованих і хаотичних форм культури. Досягаючи мети отримання прибутку, ці форми культури також з великою швидкістю руйнують моральні цінності людей, де б вони не поширювалися.
США є політичним, економічним і військовим лідером у світі. Це також переноситься й на американську культуру, яку природним чином легко сприймають і переймають інші країни та регіони. Після промислової революції, слідом за занепадом духовної віри в сучасному суспільстві і матеріалізмом, що зростає, який викликаний технологічним прогресом, в мисленні людей сформувався прямий зв'язок між матеріальним процвітанням і міццю цивілізації. Скориставшись цим, комунізм насамперед зосередив свої сили на захопленні США ненасильницьким шляхом. Після руйнування інституту сім'ї, проникнення в політику, економіку, право, мистецтво, ЗМІ та масову культуру США, а також після руйнування традиційних моральних цінностей комунізм використовував культурну глобалізацію для поширення цієї зіпсованої культури по всьому світу. Така культура активно поширюється в інші країни, як передова культура США.
Таким чином, розпочатий у Нью-Йорку рух «Окупуй Волл-стріт» в одну мить було показано на телеканалах у віддалених гірських селах Індії. З голлівудських фільмів консервативні прикордонні села в китайській провінції Юньнань дізналися, що матері-одиначки, позашлюбні стосунки й сексуальна свобода — усе це є «нормальним» способом життя. Ідеологія, що лежить в основі створеного культурними марксистами американського національного стандарту освіти Common Core, майже миттєво знайшла відображення в тайваньських шкільних підручниках. Африка, яку багато хто вважає найвідсталішим регіоном світу, виявилася найбільш постраждалою від СНІДу. Від Еквадору в Південній Америці до Малайзії в Південно-Східній Азії та Фіджі на островах Тихого океану велику популярність здобула рок-музика.
Віллі Мюнценберг, німецький комуністичний активіст і один із засновників Франкфуртської школи, сказав: «Ми повинні організувати інтелектуалів і використовувати їх, щоб змусити західну цивілізацію смердіти тухлятиною. Тільки тоді, коли вони зруйнують усі її цінності і зроблять життя там неможливим, ми можемо нав'язати диктатуру пролетаріату»[29].
З точки зору лівих «змусити західну цивілізацію смердіти тухлятиною» — це шлях до комунізму. Однак для комунізму, що є рушійною силою, яка руйнує залишену людям Богами традиційну культуру, змусити людей відмовитися від Бога — це шлях до досягнення його мети знищення людства.
Якщо сказати, що мутована культура Заходу й партійна культура тоталітарних комуністичних режимів є сміттям, то культурна глобалізація є бурхливим ураганом, який розносить це сміття по всьому світу, нещадно змітаючи традиційні цінності, залишені людям Богами. Далі ми проаналізуємо, як комуністична культура поширилася по всьому світу.
1) Культурна глобалізація руйнує традиції
Культура кожної нації має унікальні характеристики і несе в собі глибокий відбиток історії. Попри зовнішні відмінності між етнічними культурами, усі вони в своїй основі мають однакові універсальні цінності, залишені людям Богами. Технологічний розвиток, який почався після промислової революції, приніс людям безліч матеріальних благ і зробив наше життя більш комфортним у матеріальному плані. Через вплив прогресивізму слідування традиціям стало вважатися ознакою відсталості. Згідно з новими стандартами, тепер усе має вимірюватися на основі його сучасності, новизни і «прогресу» або ж того, чи має воно комерційну цінність.
Так звані спільні цінності, що виникли внаслідок культурного обміну в процесі глобалізації, не є традиційними. Це сучасні цінності. Культурні елементи і цінності, які можуть бути прийняті глобалізацією, відрізняються від традицій. Вони містять тільки найгрубіші елементи наявної культурної спадщини, а також аспекти, які можуть бути комерціалізовані. Такі поняття, як «спільна доля людства» і «наше спільне майбутнє», є результатом цих збочених «спільних цінностей». Комунізм просуває цінності, які здаються благородними, але фактично націлені на те, щоб людство відмовилося від традицій, замінивши їх мутованими сучасними цінностями.
Найнижчий стандарт, який приймає культурна глобалізація, також проявляється в культурі споживання і споживацтві, які визначають глобальну культуру. Під впливом економічних інтересів дизайн продуктів культури і спосіб їх продажу повністю зосереджені на тому, щоби впливати на найпримітивніші інстинкти споживачів. Метою цього є управління людьми шляхом посилення й задоволення їхніх примітивних поверхневих бажань.
Глобальна культура споживання націлена на бажання людини і її використовують для руйнування традицій. Це проявляється в трьох основних аспектах:
По-перше, щоб залучити якомога більше споживачів, культурні товари в процесі виробництва і презентації не повинні ображати будь-яку етнічну групу. Зрештою з цих товарів вилучають унікальні характеристики і зміст етнічної культури. Іншими словами, з них видаляється зміст традицій через їх декультуризацію або стандартизацію. Низькі шари суспільства, представники яких менш освічені й мають порівняно низьку споживчу здатність, більш сприйнятливі до такого спрощеного варіанту культурних продуктів, бовони дешевші. Отже, завдяки глобалізації ця група людей обмежується комерційною культурою, у якій найнижчі виробничі витрати.
По-друге, глобалізація медіаіндустрії призвела до утворення монополій. В результаті привид комунізму може легко використовувати зіпсовані ідеї виробників, рекламувати поверхневий культурний аспект товарів і впроваджувати марксистську ідеологію під час їх просування. Тобто гібридизація культур в процесі глобалізації стає ще одним методом просування зіпсованої ідеології.
По-третє, глобальна культура робить споживацтво основним напрямком життя суспільства. Рекламні ролики, фільми, телешоу й соціальні мережі постійно бомбардують споживачів ідеєю про те, що вони не живуть щасливим і наповненим життям, якщо не купують і не мають певних товарів або не прагнуть розважатися певним чином. Комунізм використовує різні матеріальні форми і засоби розваг, щоб спонукати людей нестримно прагнути задовольняти свої бажання. Коли людина потурає своїм бажанням, вона віддаляється від духовного плану й поступово непомітно відхиляється від своєї початкової віри в Бога і традиційних цінностей.
За допомогою глобалізації комунізм швидко поширює свою руйнівну ідеологію по всьому світу. Він також використовує психологію натовпу. Часто маючи справу із соціальними мережами, рекламою, телешоу, фільмами та новинами, люди стикаються з різними антитрадиційними і неприродними ідеологіями. Це створює ілюзію того, що такі зіпсовані ідеології є «світовим консенсусом». Таким чином, поступово люди починають вважати такі ідеології нормою, зіпсована поведінка стає модною, і люди навіть пишаються нею. Зловживання психоактивними речовинами, гомосексуалізм, рок-музика, абстрактне мистецтво і т. ін. — усе значною мірою поширюється саме таким методом.
Сучасне мистецтво виродилося, воно суперечить традиційним естетичним цінностям. Спочатку деякі люди, можливо, усвідомлювали це, але коли твори сучасного мистецтва постійно виставляють у великих галереях і продають за високими цінами, коли про них часто в позитивному світлі повідомляють ЗМІ, люди починають вірити, що це вони самі втратили зв'язок з модою, стали відсталими, а їхній смак у мистецтві потребує оновлення. Таким чином, люди починають заперечувати власне почуття прекрасного і схвалюють зіпсовані види мистецтва.
Комунізм може успішно використовувати психологію натовпу тому, що у багатьох людей немає своєї власної твердої думки. Щойно людство відхиляється від переданих Богами традицій і критеріїв, усе стає відносним і мінливим, що дає злим силам лазівку для реалізації їхніх планів.
2) Розвинені західні країни експортують антитрадиційну культуру
Західні розвинені країни відіграють важливу роль в економічних і військових справах усього світу. В результаті західна культура не тільки швидкими темпами поширилася в країни, що розвиваються, але її стали сприймати як провідну культуру сучасної цивілізації і напрямок майбутнього розвитку. Комуністичний привид використав це і через США та інші західні країни поширив по всьому світу зіпсовану сучасну культуру. Це завдало величезної шкоди традиціям інших етнічних груп. Рок-музика, наркотики і сексуальна свобода швидко поширилися по всьому світу з розвинених країн під виглядом західної культури. Як ми вже неодноразово підкреслювали в цій книзі, за розвитком усіх цих руйнівних культур стоїть комунізм. Ці культури не мають нічого спільного зі справжніми традиційними західними цінностями, в основі яких лежить віра в Бога.
Нині по всьому світу під виглядом «західної культури» широко розповсюджуються всі види зіпсованої культури. Зокрема Голлівуд став основним носієм різних ідеологій, що випливають із культурного марксизму. Специфіка кіномистецтва така, що люди підсвідомо приймають поширювані ним цінності, тому кіноіндустрія має великий вплив на людей.
Завдяки своїй економічній потужності західні країни привертають велику кількість іноземних студентів. У дванадцятій частині цієї книги ми розповідали про те, як культурний марксизм пробрався в західну освіту. Іноземні студенти в західних країнах зазнають активного впливу різних лівих ідеологій. Коли вони повертаються додому, то поширюють ці ідеології у себе на батьківщині. В їхніх країнах ці зіпсовані ідеології мають привабливий вигляд, оскільки вони привезені із західних країн, які є більш розвиненими. Таким чином, ці ідеології не зустрічають великого опору, водночас вони руйнують місцеву традиційну культуру.
Наприклад, першою країною в Азії, яка узаконила одностатеві шлюби, була країна з глибокими традиціями. За всім цим стоїть глобалізація. По-перше, після навчання на Заході велика кількість студентів взяла ідею одностатевих шлюбів і підштовхнула своє суспільство до змін у цьому питанні. По-друге, місцеві прогресивні політики, які заохочують легалізацію одностатевих шлюбів, теж сформували свої погляди під час навчання в західних країнах.
3) Транснаціональні корпорації поширюють зіпсовану культуру
В умовах глобалізації взаємна повага і терпимість до різних національних культур стали однією з провідних ідеологій. Комунізм використав це, розширивши концепцію терпимості і зробивши ціннісний нейтралітет «глобальним консенсусом», що допомогло йому активно просувати зіпсовані ідеї. Зокрема в умовах глобалізації з великою швидкістю розвивається гомосексуалізм, сексуальне звільнення тощо, що завдає великого удару по моральних цінностях традиційного суспільства.
У 2016 році велика мережа магазинів роздрібної торгівлі оголосила, що кімнати для переодягання та відпочинку в магазині будуть «доброзичливі по відношенню до трансгендерів». Це означає, що будь-який чоловік може заходити до жіночої вбиральні або роздягальні, якщо він уважає, що є жінкою в чоловічому тілі. Американська сімейна асоціація закликала споживачів бойкотувати ці магазини через шкоду, якої може завдати така політика жінкам і дітям [30]. У 2018 році стався такий випадок: чоловік увійшов до жіночого туалету магазину і постав голяка перед молодою дівчиною [31].
На тлі бойкоту цієї мережі магазинів з боку споживачів, які дотримуються традиційних поглядів, журналісти вивчили сотні великих транснаціональних компаній, які посіли провідні позиції в Індексі корпоративної рівності (індекс, що відображає ставлення до представників ЛГБТ). Вони виявили, що компанії з такою ж політикою, як і у вищезгаданій мережі магазинів, зачіпають усі аспекти життя людей, роблячи бойкот нереальним. Серед таких компаній практично всі великі авіакомпанії, великі автозаводи відомих брендів, мережі ресторанів швидкого харчування, кафе, великі універмаги, банки, великі кінокомпанії, компанії з виробництва мобільних телефонів, комп'ютерної техніки і так далі [32]. Зіпсовані цінності змогли настільки поширитися саме завдяки глобалізації через корпоративну культуру транснаціональних корпорацій.
4) ООН поширює спотворені цінності
У 1990 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про те, що гомосексуалізм не є психічним захворюванням. Це значною мірою стимулювало ЛГБТ-рух в усьому світі. В умовах глобалізації СНІД поширився по всьому світу. Водночас найбільш вразливою до СНІДу групою є представники ЛГБТ-спільноти, які і далі залишаються об'єктом соціальної стурбованості й громадського обговорення. Таким чином, комунізм сприяв розширенню руху гомосексуалістів. Медичні працівники рекомендують гомосексуалістам, які хворі на СНІД, не соромитися і звертатися за медичною допомогою. Усе це сприяє моральному прийняттю гомосексуальної поведінки, а також і заохочує її. Можна помітити, що фінансування міжнародним співтовариством коштів для боротьби зі СНІДом в Африці, Азії і Латинській Америці сприяло посиленню ЛГБТ-руху [33].
Південно-Африканська республіка була першою країною, яка подала до Ради ООН з прав людини конвенцію, що вимагає визнання сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності як індикаторів прав людини. Зрештою конвенцію було ухвалено. Це була перша резолюція ООН, яка безпосередньо спрямована на сексуальну орієнтацію і гендерну ідентичність [34]. Тобто те, що раніше вважалося ненормальним, стало нормою.
У статті 13 Конвенції ООН про права дитини йдеться: «Дитина має право вільно висловлювати свою думку; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та будь-які ідеї, незалежно від кордонів, в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва чи за допомогою інших засобів на вибір дитини»[35].
Деякі вчені замислюються: якщо батьки не дозволяють своїм дітям носити футболки із сатанинською символікою, чи буде це вважатися порушенням прав дітей? Чи мають діти право обирати будь-який спосіб спілкування з батьками? [36] У дітей навряд чи є достатня здатність судження. Якщо вони вчиняють насильство або порушують етичні норми, чи можуть батьки карати своїх дітей? Хвилювання з цього приводу зовсім не безпідставні. У 2018 році в канадському місті Онтаріо було ухвалено закон, що забороняє батькам заперечувати бажанню дітей висловлювати свою думку про свою гендерну ідентичність (тобто діти можуть самі обирати свою стать, наприклад, хлопчик може бути дівчинкою і навпаки). Неприйняття батьками обраної дитиною її гендерної ідентичності може бути розцінено як жорстоке поводження з дітьми, і держава може позбавити їх батьківських прав [37].
Таким чином, комунізм використовує глобалізацію, щоб широкомасштабно і всеохоплююче перекручувати і руйнувати традиційну культуру і моральні цінності людей. До цього процесу залучено розвинені країни, великі підприємства і міжнародні інститути. Людей приваблюють поверхневі зручності глобалізації, при цьому вони не усвідомлюють, що їхні уявлення і свідомість змінюються з великою швидкістю. Усього за кілька десятиліть, подібно до розбурханого цунамі, ці абсолютно нові ідеї охопили багато частин світу. Скрізь, куди вони потрапляють, руйнується традиційна культура. Навіть найбільш стародавні і найбільш закриті держави не можуть уникнути цього.
Традиційна культура — це основа існування людства. Це основна гарантія того, що люди зможуть підтримувати норми моральності на належному рівні. Це ключовий фактор, що впливає на те, чи буде людина врятована Творцем. У процесі глобалізації ця культура була спотворена і навіть зруйнована комунізмом, в результаті чого людська цивілізація наближається до безпрецедентної кризи.
Висновок
З давнини впродовж тисячоліть існують різні нації і держави. Хоча вони розташовані в різних регіонах світу, мають різні соціальні форми й політичні системи, різні мови й різний менталітет, усі вони мають загальні універсальні цінності. Ці універсальні цінності є основою традиційної культури для всіх націй.
Усього лише через сто з лишком років після появи на світовій сцені комунізму людство постало перед серйозною небезпекою, оскільки традиційні культури націй були зруйновані у великому масштабі.
Після Жовтневої революції комунізм захопив владу в Росії і Китаї, цих великих державах Сходу, знищивши за допомогою насильства культурну еліту і зруйнувавши традиційну культуру. Після Другої світової війни комуністичні країни проникли в ООН і взяли цю та інші міжнародні організації під свій контроль. Зловживаючи демократичними процедурами, вони використали принцип більшості, щоби підпорядкувати собі меншість. За допомогою грошей вони залучили на свій бік невеликі держави у спробі за допомогою ООН створити великий уряд, щоб зрештою привести весь світ до деградації і занепаду.
У всьому світі, особливо після закінчення холодної війни, комунізм почав використовувати міжнародні політичні, економічні та культурні обміни і співробітництво для розширення процесу глобалізації і свого контролю над ним. Це також допомогло швидкими темпами і у великому масштабі поширювати збочені цінності, систематично знищуючи загальнолюдські цінності і традиції. Нині привид комунізму керує всім світом.
Сьогоднішні транснаціональні політичні і економічні групи контролюють величезні ресурси. Їхній вплив проник у всі сфери життя людського суспільства. Глобалісти все частіше маніпулюють глобальними проблемами, починаючи від великих, таких як довкілля, економіка, торгівля, військові питання, дипломатія, наука, техніка, освіта, енергетика, імміграція, і закінчуючи невеликими проблемами, такими як розваги, мода і спосіб життя. Щойно буде сформовано світовий уряд, людство може бути повністю зіпсоване і навіть знищене за допомогою одного лише наказу.
Використовуючи глобалізацію у поєднанні з іншими засобами, комуністичний привид зруйнував людське суспільство всього за кілька сотень років. Схід і Захід перебувають на межі знищення.
Боги милосердні. Вони не хочуть покинути жодної людини, яку можна врятувати. Тільки повернувшись до традицій і знову запровадивши універсальні цінності і традиційну культуру різних націй у внутрішні справи і міжнародні відносини, люди зможуть дістати заступництво Бога, вийти з-під контролю привиду комунізму і рухатися до прекрасного майбутнього.
Попередня | Перейти до змісту | Наступна
Посилання:
[1] Karl Marx, Manifesto of the Communist Party (Marx / Engels Internet Archive), https://www.marxists.org/archive/marx/works/1848/communist-manifesto/ch04.htm.
[2] Karl Marx and Friedrich Engels, The German Ideology, Vol. I, 1845 https://www.marxists.org/archive/marx/works/1845/german-ideology/index.htm
[3] VI Lenin, "The Third, Communist International," Lenin's Collected Works, 4th English Edition, Volume 29 (Moscow: Progress Publishers, 1972), 240-241, https://www.marxists.org/archive/lenin /works/1919/mar/x04.htm.
[4], [5] G. Edward Griffin, Fearful Master: A Second Look at the United Nations (Appleton, Wis .: Western Islands, 1964), Chapter 7.
[6] James Bovard, “The World Bank vs. the World’s Poor,” Cato Institute Policy Analysis No. 92, September 28, 1987, https://object.cato.org/sites/cato.org/files/pubs/pdf/pa092.pdf.
[7] The World Bank, 撤overty: Overview,能~ https://www.worldbank.org/en/topic/poverty/overview.
[8] Dani Rodrik, The Globalization Paradox: Why Global Markets, States, and Democracy Can稚 Coexist (Oxford: Oxford University Press, 2011), 19.
[9] Sarah A. Webster, “Inside America’s Bold Plan to Revive Manufacturing: It’s All About the Technology,” May 14, 2015, www.sme.org/american-manufacturing-and-nnmi/.
[10] U.S. Bureau of Labor Statistics, “A Profile of the Working Poor, 2016,” July 2018，https://www.bls.gov/opub/reports/working-poor/2016/home.htm.
[11] Alex Kingsbury, 泥eclassified Documents Reveal KGB Spies in the U.S.: Alger Hiss, Elizabeth Bentley, and Bernard Redmont Are the Subjects of Scrutiny,能~ U.S. News, July 17, 2009, https://www.usnews.com/news/articles/2009/07/17/declassified-documents-reveal-kgb-spies-in-the-us.
[12] William F. Jasper, Global Tyranny… Step by Step: The United Nations and the Emerging New World Order (Appleton, Wis.: Western Islands Publishers, 1992), 69.
[13] Там же, 69–70.
[14] 擢BI Chief Finds Red Spies 善otent Danger,樗 Los Angeles Times, May 4, 1963, as quoted in G. Edward Griffin, The Fearful Master: A Second Look at the United Nations, Chapter 7.
[15] Jasper, Global Tyranny, 75.
[16] Colum Lynch, 鼎hina Enlists U.N. to Promote Its Belt and Road Project,能~ Foreign Policy, May 10, 2018, https://foreignpolicy.com/2018/05/10/china-enlists-u-n-to-promote-its-belt-and-road-project/.
[17] See Robert W. Lee, The United Nations Conspiracy (Appleton, Wis.: Western Islands, 1981); William F. Jasper, The United Nations Exposed: The International Conspiracy to Rule the World (Appleton, Wis.: The John Birch Society, 2001); Dore Gold, Tower of Babble: How the United Nations Has Fueled Global Chaos (New York, Crown Forum, 2004); Joseph A. Klein, Global Deception: The UN痴 Stealth Assault on America痴 Freedom (Los Angeles: World Ahead, 2005); Eric Shawn, The U.N. Exposed: How the United Nations Sabotages America痴 Security and Fails the World (New York: Penguin Books, 2006); Daniel Greenfield, 10 Reasons to Abolish the UN (David Horowitz Freedom Center, 2011).
[18] Dore Gold, Tower of Babble: How the United Nations Has Fueled Global Chaos (New York, Crown Forum, 2004), 3.
[19] Gold, Tower of Babble, 1・4.
[20] As quoted in Robert Chandler, Shadow World: Resurgent Russia, The Global New Left, and Radical Islam (Washington, D.C.: Regnery Publishing, 2008), 403・.
[21] Griffin, Fearful Master, Chapter 11.
[22] As quoted in Jasper, Global Tyranny, 90.
[23] Humanist Manifesto II, American Humanist Association, https://americanhumanist.org/what-is-humanism/manifesto2/.
[24] Hilary F. French, After the Earth Summit: The Future of Environmental Governance, Worldwatch Paper 107, Worldwatch Institute, March 1992, 6.
[25] Jasper, Global Tyranny・tep by Step, 71.
[26] As quoted in Chandler, Shadow World, 401.
[27] Chandler, Shadow World, 401・.
[28] W. Cleon Skousen, The Naked Communist (Salt Lake City: Izzard Ink Publishing, 1958, 2014), Chapter 12.
[29] Bernard Connolly, The Rotten Heart of Europe: Dirty War for Europe痴 Money (London: Faber & Faber, 1997), Kindle edition, location 113・18.
[30] “Sign the Boycott Target Pledge!” American Family Association, https://www.afa.net/target.
[31] Hayley Peterson, 徹utraged Shoppers Threaten to Boycott Target after a Man Exposes Himself to a Young Girl in a Store痴 Bathroom,能~ Business Insider, April 6, 2018, https://www.businessinsider.com/target-faces-boycott-threat-after-man-exposes-himself-in-womens-bathroom-2018-4.
[32] Samantha Allen, 鄭ll the Things You Can No Longer Buy if You池e Really Boycotting Trans-Friendly Businesses,能~ The Daily Beast, April 26, 2016, https://www.thedailybeast.com/all-the-things-you-can-no-longer-buy-if-youre-really-boycotting-trans-friendly-businesses.
[33], [34] Graeme Reid, “A Globalized LGBT Rights Fight,” Human Rights Watch, November 2, 2011, https://www.hrw.org/news/2011/11/02/globalized-lgbt-rights-fight.
[35] United Nations, Office of the High Commissioner, Convention on the Rights of the Child, https://www.ohchr.org/en/professionalinterest/pages/crc.aspx (last visited Jan 25, 2019).
[36] Jasper, Global Tyranny・tep by Step, 148.
[37] Grace Carr, 徹ntario Makes Disapproval of Kid痴 Gender Choice Potential Child Abuse,能~ The Daily Caller, June 5, 2017, https://dailycaller.com/2017/06/05/ontario-makes-disapproval-of-kids-gender-choice-child-abuse/.