Талібан розширює торгівлю та співпрацю з Росією і Китаєм (ВІДЕО)
Талібський уряд Афганістану розширює торгівлю і співпрацю з Росією і Китаєм, але справжній альянс малоймовірний.
Раніше цього місяця Кабул і Пекін підписали угоду на 540 мільйонів доларів щодо розробки нафтових і газових родовищ Афганістану. Це найбільша угода, укладена талібами з моменту встановлення контролю над країною в серпні 2021 року. Одразу ж після того, як Сполучені Штати вивели війська з Афганістану, економіка країни впала. Оскільки режим не був визнаний жодним західним урядом і оголошений глобальним терористом, Кабул потрапив під санкції, що обмежують грошові потоки в країну. Вашингтон також заморозив валютні резерви Афганістану в розмірі близько 7 мільярдів доларів, що зберігаються в США. Сполучені Штати помістили їх у траст і звільнять кошти, коли в Кабулі з'явиться стабільний і міжнародно визнаний уряд.
Із серпня 2021 року економіка Афганістану пережила спад приблизно на 20-30 відсотків. Наразі 97 відсотків населення живуть за межею бідності, а 95 відсотків заявили, що протягом останнього року відчували голод. Країна стала повністю залежною від іноземної допомоги. Сполучені Штати є найбільшим постачальником гуманітарної допомоги Афганістану, але Міністерство фінансів США встановило суворі правила надання допомоги, щоб гарантувати, що вона потрапить до людей, а не до режиму.
Багато міжнародних гуманітарних організацій переглядають свою підтримку Афганістану, оскільки Талібан посилив обмеження на участь жінок у громадському житті. Дівчаткам заборонили здобувати освіту, а жінкам заборонили працювати в неурядових організаціях (НУО). Всесвітня організація охорони здоров'я 28 грудня 2022 року опублікувала заяву, в якій ідеться, що якщо жінкам не буде дозволено брати участь у роботі НУО, то деякі програми допомоги доведеться припинити.
Запаси корисних копалин Афганістану, включно з рідкоземельними мінералами, оцінюються в 1 трильйон доларів. Санкції не дозволяють західним країнам інвестувати в проєкти з видобутку корисних копалин, що відкрило двері для китайських інвестицій. Наразі державна гірничодобувна компанія веде переговори з Талібаном про видобуток міді. Однак досі існують серйозні проблеми з безпекою. Хоча таліби контролюють більшу частину країни, терористичне угруповання ІДІЛ, як і раніше, активно виступає проти правління талібів і китайської присутності. У грудні ІДІЛ підірвав готель у Кабулі, який належав китайцям.
На додачу до загрози атак ІДІЛ, ще одним моментом у динаміці відносин між Талібаном і Пекіном є те, що Афганістан приховує Ісламську партію Туркестану, раніше відому як Ісламський рух Східного Туркестану, організацію, яка виступає проти репресій у китайському регіоні Сіньцзян.
Взаємодія Пекіна з Талібаном також ставить під загрозу його відносини з Ісламабадом. Пакистан страждає від терористичних атак, що здійснюються Техрік-і-Талібан Пакистан (ТТП), пакистанським Талібаном, який тісно пов'язаний з Талібаном в Афганістані. Заявлена мета ТТП — перемогти пакистанську армію й утвердитися як правитель афгано-пакистанського регіону. Ісламабад побоюється, що гроші, які надходять із Пекіна в Кабул, у підсумку підтримають терористичні атаки в Пакистані.
Пакистанські військові наполягають на завдаванні попереджувальних ударів, атакуючи ТТП на території Афганістану. Талібан, заявляючи про свій нейтралітет у цій суперечці, ясно дав зрозуміти, що не потерпить порушення своїх національних кордонів пакистанською армією.
Талібану вдалося укласти торговельні угоди з низкою країн, включно з Казахстаном, Туркменістаном та Іраном. Китай, Росія та Іран висловили зацікавленість в інвестиціях в Афганістан. Росія, як Китай та Іран, офіційно не визнає уряд Талібану, хоча його лідери були гостями Кремля.
Найкращою надією талібів на визнання був Китай, але їх не допустили до участі в саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Самарканді (Узбекистан) у вересні минулого року. І Росія, і Китай відкриті для інвестиційних і торговельних відносин з Афганістаном, але вони побоюються терористів, які видають себе за біженців і намагаються проникнути в їхні країни. Ці побоювання були підкреслені у вересні, коли терорист-смертник атакував російське посольство в Кабулі.
ІДІЛ, який назвав Росію «урядом хрестоносців» і «ворогом ісламу», пізніше взяв на себе відповідальність за напад. Кілька тижнів потому Кабул підписав угоду про імпорт російського бензину, дизельного пального і газу. Подальший продаж енергії та ресурсів до Афганістану дає змогу Росії обходити санкції та продовжувати фінансувати свою війну в Україні.
Думки, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов'язково відображають точку зору The Epoch Times.
Антоніо Грасеффо, доктор економічних наук, економічний аналітик по Китаю, понад 20 років пропрацював в Азії, закінчив Шанхайський університет спорту, має ступінь магістра ділового адміністрування Китаю в Шанхайському університеті Цзяотун, наразі вивчає національну оборону в Американському військовому університеті. Він є автором книги «За межами пояса і шляху: глобальна економічна експансія Китаю» (Beyond the Belt and Road: China's Global Economic Expansion).
===
Новини по темі: