Кліматичні моделі перебільшують наслідки глобального потепління

Політика скорочення викидів вуглекислого газу для мінімізації наслідків зміни клімату має спиратися на перевірені наукові дані.

Нова дослідницька робота Фонду "Спадщина" (Heritage Foundation) надає переконливі докази того, що потепління за останні 50 років або близько того було переоцінене більшістю комп'ютерних моделей порівняно з даними термометричних спостережень.

Гучна меншість учених часто критикує такі роботи, як ця, бо їхня кар'єра залежить від продовження кліматичної паніки.

Отже, наскільки добре кліматичні моделі передбачають потепління?

Подивимось на тенденції зміни температури повітря з 1945 року. Чому з 1945 року? З двох причин. По-перше, викиди CO2 почали різко збільшуватися після Другої світової війни. По-друге, якщо порівняти майбутню реакцію потепління в 33 комп'ютерних моделях із подвоєнням концентрації CO2 в атмосфері (2x CO2) порівняно з доіндустріальним рівнем, то 1945 рік — це початковий рік, який дає найвищу кореляцію між цими тенденціями потепління та кінцевою загальною кількістю викидів CO2.

Розподіл цих тенденцій минулих моделей показано тут:

Тенденція потепління, створена комп'ютерними моделями (1945-2023 рр.), на 64 відсотки перевищує спостережувані температури.

Чому це важливо? Наприклад, у Сполучених Штатах за рішенням Конгресу проводиться Національна оцінка клімату, вже п'ята за рахунком, у якій група кліматичних активістів інтерпретує прогнози організації ООН щодо зміни клімату.

Під час прочитання "Національної оцінки клімату" складається враження, що в кожному погодному катаклізмі, чи то повені, буревії, лісовій пожежі, чи то ще щось, тепер можна звинуватити зміну клімату, спричинену людиною. Не згадується той факт, що майже всі кліматичні моделі перебільшують потепління й пов'язані з ним наслідки.

Дослідження Heritage Foundation показало, що при використанні кращої моделі Агентства з охорони навколишнього середовища (EPA) для оцінки змін клімату, спричинених викидами парникових газів, відповідна політика призведе до зниження глобальної температури менш ніж на 0,2 градуса Цельсія до 2100 року, навіть за умови використання алармістських припущень про масштаби зміни клімату.

Водночас Китай продовжить викидати CO2 в атмосферу, як він робив це протягом багатьох років.

Така політика, як запропонований демократами Конгресу "Зелений новий курс", призведе до скорочення доходів домогосподарств щонайменше на 165 000 доларів за 20 років. Аналогічна політика, запропонована законодавцями, також матиме згубні наслідки для економіки.

Комп'ютерні моделі можуть бути корисними для розуміння реальних явищ. Однак доти, доки вчені та законодавці не перестануть покладатися на явно необ'єктивні кліматичні моделі, їм не можна довіряти у визначенні державної політики.

Думка, висловлена в цій статті, є думкою автора й не обов'язково відображає думку The Epoch Times.

Рой Спенсер (Roy W. Spencer, Ph.D.) — автор статей у The Daily Signal і науковий співробітник Центру енергетики, клімату та довкілля Фонду "Спадщина".

За матеріалами The Epoch Times USA