Самотнього одомашненого вовка, який намагався вижити на вулиці, врятували. ФОТОрепортаж
Одомашнений вовк, який втік від свого господаря і протягом кількох тижнів самотужки виживав у пошуках їжі, був знайдений службою контролю за тваринами та мав бути приспаний, однак у справу втрутилася група рятувальників. За кілька місяців замурзаний вовк поступово прив’язався до свого рятівника, і сьогодні вони мають унікальний, нерозривний зв’язок.
Стів Вастелл, якому 50 років, разом зі своєю дружиною Паулою є співзасновником проєкту захисту «Апекс». Група з порятунку та захисту вовків і вовкодавів базується в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія.
100-відсоткова чистота
У грудні 2016 року Апекс отримав дзвінок від рятувальної групи з Оклахоми про вовка на ім’я Ріггс.
«Його спіймали на задньому дворі чийогось будинку, коли він пірнав у сміттєвий бак», — розповів пан Вастелл в інтерв’ю The Epoch Times. «Виявляється, він народився в Індіані, його разом з сестрою віддали одній жінці, щоб вона піклувалася про нього, як про цуценя, а він втік».
На жаль, жінка не повідомила про втечу Ріггса. Через місяць його знайшли в окрузі за 50 миль звідси, де полювання на вовків вважається незаконним.
«Він виріс не в дикій сім'ї, тому все, що він бачив — це люди», — сказав пан Вастелл. «Він провів близько місяця, виживаючи сам, заходячи на подвір’я людей, і був спійманий там і відловлений службою контролю за тваринами».
Спочатку «Апекс» повідомили, що Ріггс був самкою і відносився до вовкодавів з «малим вмістом», тобто був більше собакою, ніж вовком, і його утримували у притулку в Оклахомі.
«Вони сказали, що у нього є 48 годин до евтаназії, тому ми вирішили просто приїхати та забрати її», — сказав пан Вастелл.
Команда Apex здійснила 19-годинну поїздку до Оклахоми. Прибувши на місце, вони дізналися, що Ріггс — не самка, а самець. «Ми не могли дозволити йому померти, — сказав пан Вастелл, — тому ми сказали: „Гаразд, давайте покладемо його у фургон! Ми привеземо його назад і розберемося з цим“».
Ріггс «не поводився агресивно», але був наляканий. Він боровся на повідку, але, опинившись у фургоні, ліг на спину і підставив свій живіт рятувальникам. Повернувшись до «Апексу», на команду чекала ще одна несподіванка: Ріггс був не лише самцем, але й після тесту ДНК вони виявили, що він є 100% чистим вовком.
Реабілітація
Перші кілька днів у «Апексі» худорлявий Ріггс провів в ізольованому вольєрі для оцінки стану здоров’я. 17 вовків і вовкодавів Апекс живуть у вольєрах на території площею 2,5 акра і щодня виходять на прогулянки без повідка в навколишній Національний ліс Анджелеса. Під час першої зустрічі з іншими мешканцями, вовчі інстинкти Ріггса не змусили себе довго чекати.
«Вся зграя почала вити», — розповідає пан Вастелл. «Спочатку він озирався, а потім раптом видав дуже красиве виття. Це було щось особливе».
Ріггс шокував своїх рятувальників тим, що «дуже потребував людей» — риса, яка була б небезпечною в дикій природі. Вони перевірили його на синдром Вільямса, розлад розвитку, але тест виявився негативним. «Він просто був дуже, дуже дружелюбним», — сказав пан Вастелл.
Завоювання його довіри було повільнішим процесом. Співробітники «Апекс» працювали з Ріггсом щодня, але, безумовно, головним супутником вовка став пан Вастелл.
«Ми з Ріггсом працювали разом щоранку», — розповідає він. «Я брав його на прогулянку, працював з ним над тим, щоб він мене слухався… повільно, але впевнено ми почали довіряти один одному. Менш ніж за рік його відпустили з повідка».
Однією з головних проблем, з якою зіткнулася організація з Ріггсом, було те, що він міг «виплутатися з будь-чого». Одного разу волонтер Apex помітив Ріггса на даху вольєра після того, як вовк видерся на 2-метрову огорожу. Це пояснює, чому його вольєр набагато вищий за інші.
Ріггс також витратив час на пошук найбільш сумісних сусідів по кімнаті. Спочатку Ріггса взяли під своє крило ветерани Апексу — Тор, Альфа, і Локі. Потім Ріггс жив з Коною. Сьогодні Ріггс живе зі своєю «дівчиною» Селеною.
Виття та гарчання
Сьогодні Ріггсу 7 років. Він все ще дуже товариський, має «синдром Пітера Пена», а тому «відмовляється дорослішати» і «зводить людей з розуму» своїми грайливими витівками. Він навіть отримав прізвисько «смердючий молодший брат» за те, як підбурює своїх побратимів-вовків і вовкодавів.
Пан Вастелл сказав: «Зараз він сформувався. Раніше це був справжній обірванець, його волосся було повсюди… але зараз він красивий та сильний».
Його зв’язок з паном Вастеллом також міцнішає з кожним днем.
«Кожного разу, коли я лягаю, він думає, що це кумедно — залізти на мене і почати притискатися, як дитина до тата», — каже пан Вастелл, який веде хроніку свого життя з вовками в Інстаграмі.
«Здебільшого їхня мова — це гарчання, виття і ричання», — каже він. «Я знаю, що якщо ввечері я підійду до його вольєра, привітаюся з ним, а він загарчить мені в обличчя, він не завдасть мені шкоди. Він відчитує мене за те, що ми не пішли в похід того дня, або мене не було вночі…».
Проєкт Apex Protection Project дуже добре знає долю вовків і вовкодавів, яких купують цуценятами, а потім викидають або прив’язують на задньому дворі, коли їхні господарі розуміють, скільки з ними роботи. Рятувальники прагнуть дати цим вовкам життя, на яке вони заслуговують. Щоб розширити свою діяльність у майбутньому, організація сподівається придбати більше землі.
Розповідаючи історію Ріггса, пан Вастелл сподівається розвіяти хибне уявлення про те, що «вовки — це злісні істоти, які вбивають людей».
«За останні 100 років вовки вбили лише двох людей», — сказав пан Вастелл. «Вони дуже люблячі, піклуються про своїх старших побратимів та дітей… Вони мають неймовірне емоційне життя».
«Ми мріємо жити у світі, де вовка і всі види тварин високо цінують і поважають за місце, яке вони по праву займають на планеті, за баланс, який вони привносять в екосистему, і за уроки, які вони пропонують людству», — сказав Вастелл.