Як випускників інтернатів готують до самостійного життя
Дітей з інтернатів потрібно влаштовувати в родини або до дитячих будинків сімейного типу, оскільки їм важко починати самостійне життя за стінами закладу, кажуть експерти. Повністю реформувати інтернатні заклади держава збирається за 8 років, але поки що такі установи продовжують працювати, і соціальні робітники докладають чимало зусиль, щоб підготувати їхніх вихованців до дорослого існування.
«Після закінчення інтернату їм видаються підйомні гроші. У нас був такий хлопчик, який витратив їх на таксі — за 100 кілометрів поїхав у своє село, розплатився за таксі і все. А далі як жити?», — каже досвідчений педагог і пояснює: діти не знають, що скільки коштує і звідки беруться гроші, тому подібних випадків дуже багато.
За необхідності за вихованцями цих закладів закріплюється наставник, якого приймає вихованець інтернату і якого він захоче мати, каже експерт. Інколи молоді люди навіть живуть у цих наставників: спочатку безкоштовно, і з часом починають сплачувати від частини до повної суми за проживання. Зінаїда Кияниця каже, так роблять тому, що молоді люди мають розуміти: нічого не дається безкоштовно. Крім того, їхні наставники проходять спеціальну підготовку.
«Ми навчаємо, як займатись дитиною — це дуже важливо, оскільки можна прийти, пообнімати цю дитину і розказати, яка вона добра, а назавтра розвернутись, і це буде ще більша трагедія для цієї дитини», — каже Зінаїда Кияниця. Експерт пояснює, що наставників вчать не жаліти дитину, не робити за неї нічого, натомість підтримувати в дитині самостійність.
У випадку, якщо діти не живуть у наставників, працівники МБО «Партнерство "Кожній дитині"» та соціальні робітники допомагають випускникам інтернатів вирішити проблему з житлом та пільгами — вони надаються у тому місті чи селі, де дитина була покинута. Крім того, молодим людям допомагають визначитись із професією, зрозуміти їхні можливості, а також попередити можливі ризики. Але попри різносторонню допомогу, не всі історії випускників інтернатів щасливі, каже Зінаїда Кияниця.Всім допомогти не можна. Люди різні і у кожного різна історія, і в багатьох є дуже і дуже глибокі проблеми
Зінаїда Кияниця, кандидат педагогічних наук та заступник директора Міжнародної благодійної організації «Партнерство "Кожній дитині"»
«Всім допомогти не можна, — каже експерт, — люди різні і у кожного різна історія, і в багатьох є дуже і дуже глибокі проблеми».
Зінаїда Кияниця розповідає, що був випадок, коли двоє вихованців інтернату вирішили утворити родину: у них була своя дитина. Парі допомагали і наставник, і соціальний працівник, і сільрада. Молодій сім’ї виділили землю, надали житло, роботу та підтримували фінансово. Проте ця сім’я розпалась: жінка лишилась із дитиною, а чоловік пішов «не по тому шляху».
«Не завжди ці історії бувають успішними, не зважаючи на те, скільки любові, добра, тепла, грошей і уваги було приділено цій дитині, тому що якщо 18 років до того її не долюбили, то треба набагато більше дати», — говорить Зінаїда Кияниця.
Експерт пояснює: дуже важливо для таких дітей отримати досвід життя у сім’ї, нехай він буде і негативним.Не завжди ці історії бувають успішними, не зважаючи на те, скільки любові, добра, тепла, грошей і уваги було приділено цій дитині, тому що якщо 18 років до того її не долюбили, то треба набагато більше дати
Зінаїда Кияниця
«Нехай він [досвід] важкий, але він все ж таки кращий, ніж золота клітка інтернату, де все тобі видається, де всі начебто для тебе, але все це для тебе закінчується рівно, скажімо, 20 червня після останнього дзвіночка в школі», — каже вона.
Проте, що б не робилось для підготовки вихованців інтернатів до дорослого життя, Зінаїда Кияниця переконана: ранній вік — дуже важливий для їхнього формування, і в першу чергу потрібно зробити все можливе, щоб ці діти не провели його в інтернаті.
Читайте також:
Діти мають виховуватись в сім’ї, а не в інтернаті — експерти
Через бідність українці здають дітей до інтернатів
Діти після закінчення інтернатів часто опиняються на вулиці — юрист