«Мовчазна весна»: історія і трагічні наслідки застосування ДДТ

ДДТ має одну з найбільш суперечливих репутацій серед нещодавно винайдених хімічних препаратів. Він довів свою ефективність як інсектицид, проте його потужна токсичність впливає не тільки на комах. У деяких країнах ДДТ усе ще використовується, іноді — незаконно.

ДДТ, або дихлордифенілтрихлоретан, — це безбарвна тверда кристалічна речовина. Вона належить до класу пестицидів органохлоридів і є повністю синтетичною — виробляється в лабораторіях і у природі не зустрічається.

ДДТ нерозчинний у воді, проте може розчинятися в органічних розчинниках, жирах і маслах. Завдяки цій здатності ДДТ накопичується у жирових тканинах тварин, що піддавалися його впливу. Ця властивість накопичення відома як біоакумуляція, а ДДТ описується EPA ​(Агентство з охорони навколишнього середовища США) як стійкий біоакумулятивний токсин.

Внаслідок біоакумуляції ДДТ залишається у харчовому ланцюгу, переходячи від раків, жаб і риб у тіла тварин, що ними харчуються. Найбільш високий рівень ДДТ найчастіше виявляється в організмах тварин верхнього рівня харчового ланцюга, а особливо у таких хижих птахів, як орли, яструби, пелікани й кондори.

ДДТ згубно впливає і на здоров'я людини. Згідно EPA, ця речовина викликає пошкодження печінки (а також може призвести до розвитку раку печінки), впливає на нервову систему, викликає вроджені порушення та блокує роботу репродуктивної системи.

Коротка історія ДДТ

ДДТ було вперше синтезовано у 1874 році, проте можливість його застосування в якості універсального інсектициду було відкрито лише у 1939 році швейцарським біохіміком Полом Германом Мюллером, який отримав за своє відкриття Нобелівську премію.

До появи ДДТ від малярії, висипного тифу, жовтої лихоманки та бубонної чуми загинули мільйони людей. Під час Другої світової війни цей інсектицид став широко застосовуватися в американських військах — його використовували для боротьби з переносниками захворювань, особливо в Італії та у тропічних регіонах.

Після Другої світової війни фермери виявили, що ДДТ ефективно бореться зі шкідниками сільськогосподарських культур, і ДДТ став зброєю в боротьбі з малярією. Однак слід зазначити, що деякі популяції комах розвинули стійкість до інсектициду.

ДДТ — це отрута

ДДТ ставав все більш популярним і вчені помітили, що його неконтрольоване застосування завдає шкоди природі.

У відомій книзі вченого та письменниці Рейчел Карсон «Мовчазна весна» («Silent Spring») розповідається про наслідки забруднення довкілля ДДТ та іншими пестицидами. Назва книги говорить про те, що після використання ДДТ і подібних хімічних речовин у деяких регіонах зникли цілі популяції співочих птахів. За повідомленням вчених, у птахів, що піддаються впливу ДДТ, шкаралупа яєць стає настільки тонкою, що тріскається до вилуплення пташенят, що і призводить до їхньої загибелі.

«Мовчазна весна» стала однією з найпопулярніших книг в історії і їй приписують вплив на активізацію сучасного екологічного руху.

ДДТ заборонений у всьому світі

Після того, як шкоду ДДТ було доведено, уряди багатьох країн світу наклали заборону на його застосування або обмежили його використання. До 1970 року цей пестицид заборонили в Угорщині, Норвегії та Швеції; також, незважаючи на протистояння з боку хімічної промисловості, у США виробництво і використання ДДТ було заборонено у 1972 році.

У 2004 році 170 країн підписали договір, відомий як Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі (СОЗ), що обмежує використання ДДТ для боротьби з небезпечними комахами (наприклад, у разі спалаху малярії). Однак ДДТ все ще регулярно застосовується у сільському господарстві у деяких країнах (таких як Індія та країни Африки на південь від Сахари) для боротьби з москітами та іншими комахами.

Читайте далі:

Качки замість пестицидів: як древній вид фермерства допомагає сучасним господарствам​

Комарі розносять мікропластик: загострення проблеми забруднення

Найкращі засоби для відлякування комарів: у саду, на пікніку та вдома​