Росія ризикує втратити своїх нечисленних партнерів після виходу із зернової угоди

Вийшовши з угоди, яка давала змогу експортувати українське зерно через Чорне море, Росія ризикує зіпсувати відносини з партнерами, які зберігали нейтралітет або підтримували вторгнення в Україну, пише AP News.

РФ також наклала вето на резолюцію ООН про продовження поставок гуманітарної допомоги через ключовий прикордонний пункт на північному заході Сирії і підтримала спробу військової хунти Малі вислати миротворців ООН.

Декларована Путіним мета зупинки Чорноморської зернової ініціативи — домогтися зняття західних санкцій із російського сільськогосподарського експорту. У більш довгостроковій перспективі він може переслідувати мету послабити рішучість Заходу щодо України і домогтися нових поступок від США та їхніх союзників у міру того, як війна наближається до 17-місячної позначки.

Кремль подвоїв зусилля з розірвання зернової угоди, атакувавши українські порти і оголосивши великі райони Чорного моря небезпечними для судноплавства.

Однак в умовах, коли Захід не виявляє бажання поступатися, дії Путіна не тільки загрожують глобальній продовольчій безпеці, а й можуть обернутися проти інтересів самої Росії, викликаючи занепокоєння в Китаї, погіршуючи відносини Москви з ключовим партнером Туреччиною і завдаючи шкоди її зв'язкам з африканськими країнами.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який рік тому допоміг укласти зернову угоду з ООН, наполягає на її продовженні і заявив, що вестиме переговори з Путіним.

Незважаючи на те, що їхні країни перебувають на протилежних сторонах у бойових діях у Сирії, Лівії та в конфлікті між Вірменією та Азербайджаном, який триває вже кілька десятиліть, вони співпрацюють у таких галузях, як енергетика, оборона, дипломатія, туризм і торгівля.

Озгюр Унлухісарчіклі, директор Німецького фонду Маршалла в Анкарі, каже, що подвійний характер цих відносин сягає часів султанів і царів: "Іноді вони конкурують, іноді співпрацюють. В інший час вони і конкурують, і співпрацюють одночасно".

Унлухісарчиклі зазначив, що у Кремля є ще кілька важелів впливу на Туреччину, наприклад, скасувати відстрочку платежів за газ або позбавити фінансового капіталу атомну станцію "Аккую". Москва також може обмежити в'їзд до Туреччини російських туристів, які відвідують її частіше, ніж представники будь-якої іншої національності, забезпечуючи приплив коштів.

Деякі спостерігачі в Москві припускають, що Росія погодилася продовжити зернову угоду на два місяці в травні, щоб допомогти Ердогану перемогти на перевиборах, але після цього була обурена його прозахідною позицією.

Керім Хас, московський експерт з російсько-турецьких відносин, вважає, що після переобрання Ердоган отримав стимул для зближення із Заходом, призначивши "прозахідний" кабінет міністрів і зайнявши позицію, що викликає "дискомфорт" у Кремлі.

"Для Путіна це дилема", — сказав Хас. "Він підтримав кандидатуру Ердогана, але в найближчий період йому доведеться зіткнутися з більш прозахідною Туреччиною під керівництвом Ердогана".

Цього місяця Росія наклала вето на підтриману практично всіма членами Ради Безпеки ООН резолюцію про продовження поставок гуманітарної допомоги в утримувані опозицією райони через прикордонний пункт Баб-ель-Хава на кордоні з Туреччиною. Москва попередила, що в разі неухвалення конкуруючого проєкту пункт пропуску буде закрито.

Дарін Халіфа, старший аналітик із Сирії Міжнародної кризової групи, вважає, що підхід Росії до цього питання є спробою чинити тиск на Анкару.

Джозеф Дахер, швейцарсько-сирійський дослідник і професор Інституту Європейського університету у Флоренції (Італія), зазначив, що Росія може намагатися чинити тиск на Захід, створюючи загрозу нової хвилі біженців у Європі.

Річард Гоуен, директор Міжнародної кризової групи в ООН, каже, що "деструктивні" дії Росії включають підтримку спроби Малі вислати миротворців ООН.

"Схоже, що Росія шукає способи досадити Заходу через ООН", — сказав він в інтерв'ю The Associated Press.

На тлі жорсткої боротьби в ООН і в Сирії Росія прагне задобрити африканські країни, обіцяючи їм підтримку.

Кремль підкреслює, що готовий надати країнам Африки безкоштовне зерно після розірвання чорноморської угоди. Путін має намір поспілкуватися з африканськими лідерами на саміті в Санкт-Петербурзі наприкінці цього місяця. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що питання про безоплатне постачання зерна буде включено до порядку денного.