Китайське шпигунство "у відкриту": поліція КПК продовжує активні дії на чужій території (ВІДЕО)
У країнах-членах G20 діють китайські поліційні дільниці, які займаються "розшуком утікачів і поверненням вкрадених активів". Але, за словами колишнього китайського дипломата, присутність китайських поліціянтів за кордоном є відкритою атакою на вільні суспільства в країнах, що їх приймають. Керівна комуністична партія Китаю перейшла від таємних до нахабних відкритих стратегій шпигунства.
Чень Юнлін — колишній консул з політичних питань у консульстві Китаю в Сіднеї (Австралія), який втік 2005 року, каже, що китайська комуністична партія (КПК) перестала утримувати в таємниці свої зусилля зі шпигунства після того, як нещодавно було викрито її закордонні поліційні дільниці.
У вересні 2022 року правозахисна НУО Safeguard Defenders викрила ці "антикорупційні" поліційні дільниці, які є шпигунськими розвідувальними пунктами.
За словами Ченя, який зараз живе в Австралії, шпигунство під легендою "антикорупційних зусиль" було організовано багато років тому з метою проникнення, викрадення, примусу та вбивства китайців за кордоном, а також переслідування некитайців, які виступають проти комуністичного режиму.
Згідно з повідомленням Wall Street Journal від 29 березня, чиновники КПК по боротьбі з корупцією були розміщені в посольствах багатьох країн.
Але Чень розповів The Epoch Times, що в антикорупційних операцій КПК завжди був інший задум, і про нього повинні дізнатися іноземні уряди.
Він пояснив, що, коли КПК вперше почала свої операції всередині країни, в них брали участь співробітники Міністерства державної безпеки. Пізніше цих співробітників також стали направляти за кордон. Операції називалися "Полювання на лисиць" і "Небесна мережа".
Хоча цільовим країнам говорили, що ці операції спрямовані виключно на повернення корумпованих китайських громадян до Китаю для притягнення до кримінальної відповідальності, китайці знали, що це, найімовірніше, лише прикриття для глобальних кампаній КПК, що тривають, проти китайських дисидентів.
Чень сказав, що КПК домоглася співпраці з іноземними урядами, надавши своїй антикорупційній діяльності виправданого вигляду.
Захід купився на версію КПК про те, що співпраця допоможе знайти нібито корумпованих китайських чиновників, які сховалися за кордоном, що запобігатиме будь-якій нестабільності у двосторонніх відносинах, сказав він. Однак Чень попередив, що таке партнерство в основному сприяло проникненню КПК у країни-партнери.
Наприклад, він сказав, що США закривають очі на дії КПК через економічні міркування. Канада таємно співпрацює з КПК. У якийсь момент Австралія відкрито співпрацювала з КПК.
Як приклад Чень навів спільну китайсько-австралійську операцію з боротьби з наркотиками.
У 2014 році офіційна представниця МЗС Китаю Хуа Чуньїн заявила, що співпраця між австралійською та китайською поліцією — це "узгоджені зусилля по боротьбі з корупційними злочинами".
"Китай розширив операцію з боротьби з наркотиками до антикорупційної операції", — сказав Чень. "Але насправді Китай проводив операції зі шпигунства".
На початку 2022 року ліберальний сенатор Австралії Ерік Абец висловив свою стурбованість і закликав провести розслідування цієї співпраці.
Чень сказав, що малі країни та країни, що розвиваються, Азії, Африки, Латинської Америки і тихоокеанських островів, в основному, піддалися КПК. У цих країнах для КПК дуже легко викрасти будь-яку людину.
Чень пояснив, що викрадення і примус — це типова тактика КПК, використовувана для виконання завдань за кордоном. Він сказав: "Викрадають не тільки цілі, а і їхніх родичів, синів і дочок, батьків, щоб їх можна було використовувати для загроз цілям".
Погрози життю, включно з погрозами вбивства дітей і тортурами членів сім'ї — КПК використовує всі засоби злочинного світу, сказав Чень. Багато китайців здалися під таким шантажем і тиском.
"КПК зробить усе, що захоче, людей легко викрасти й повернути до Китаю", — сказав він, — "Вони просто підкупили чиновників, митниці, міністерства закордонних справ тощо в багатьох невеликих країнах, щоб домогтися свого".
За матеріалами The Epoch Times USA
Повна версія статті за посиланням