ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Космічні станції, порти та військова присутність Китаю в Латинській Америці загрожують інтересам США

Велика Епоха
Вхід до китайського кварталу в Гавані, Куба, 11 квітня 2019 року. (Yamil Lage/AFP via Getty Images)

Від торгівлі та кредитів до портів і космічних станцій у Латинській Америці — Китай обходить Сполучені Штати.

Останніми роками Комуністична партія Китаю (КПК) активно обходить країни Латинської Америки і Карибського басейну (ЛАК), використовуючи різні інструменти для розширення свого впливу. Основна стратегія Пекіна — економічна й дипломатична.

Мотивація КПК щодо ЛАК двояка: по-перше, отримання природних ресурсів, а по-друге, ослаблення впливу США. Це охоплює підтримку країн, що перебувають у напружених відносинах зі Сполученими Штатами, і заохочення поглядів на "багатополярний світ", що принижує американське домінування. Пекін також спонукає латиноамериканські країни бути на боці КНР у питанні щодо Тайваню.

Китай має статус спостерігача в Організації американських держав і пропонує співпрацю з її членами в рамках Глобальної ініціативи з безпеки. Пекін також є членом Міжамериканського та Карибського банків розвитку. Крім того, Китай встановив всебічні стратегічні партнерські відносини з Аргентиною, Бразилією, Чилі, Еквадором, Мексикою, Перу і Венесуелою. За останні дев'ять років лідер КПК Сі Цзіньпін узяв участь у трьох самітах із лідерами та міністрами закордонних справ країн Спільноти держав Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC), за винятком США та Канади.

Щонайменше 21 країна ЛАК є учасниками ініціативи "Пояс і шлях", і багато хто з них має заборгованість перед Китаєм. Пропаганда Китаю в регіоні наголошує на "взаємовигідних" відносинах і "повазі до суверенітету" — поняттях, які, згідно з китайською інтерпретацією, мають на увазі відмову від втручання в питання прав людини та демократії країн-позичальників.

Пекін і Каракас уклали угоду про те, що китайські ракети доставлятимуть венесуельських учених на Міжнародну місячну дослідницьку станцію (ILRS), яку Китай має намір створити на супутнику Землі. Ця співпраця є частиною ширшої стратегії Китаю, спрямованої на забезпечення наземних станцій і пунктів космічного зв'язку по всьому світу, тим самим зміцнюючи свій космічний потенціал. Оскільки космічні технології, як очікується, відіграватимуть вирішальну роль у майбутніх війнах, КПК прагне забезпечити собі конкурентну перевагу над США.

Через очолювану Китаєм Азійсько-тихоокеанську організацію космічного співробітництва (APSCO) Пекін уже надав супутники кільком країнам ЛАК, включно з Венесуелою, Болівією і Бразилією. Пекін також побудував наземні станції в Аргентині, Болівії, Чилі та Венесуелі. Станція в Аргентині викликає особливе занепокоєння у США, оскільки вона перебуває у віданні Головного управління запуску і стеження за супутниками Китаю (CLTC), що входить до складу Сил стратегічної підтримки Народно-визвольної армії, і укомплектована переважно китайськими військовими.

Вплив Пекіна в ЛАК сприяє погіршенню якості демократії. КПК поширює свою авторитарну модель управління через такі канали "м'якої сили", як ЗМІ, освіта та культурні обміни. Крім того, вона надає допомогу в забезпеченні безпеки, експортуючи технології для масового стеження та обмежуючи громадянські свободи. Також КПК надає економічну й дипломатичну підтримку режимам, які переживають спад демократичних стандартів.

Китай зміцнює свої зв'язки з країнами ЛАК за допомогою торгівлі, інвестицій, а також надання військових і космічних технологій. Така стратегічна взаємодія дає змогу КПК зміцнити свій потенціал і, в разі необхідності, завдати удару по Сполучених Штатах.

Думка, висловлена в цій статті, є думкою автора і не обов'язково відображає думку The Epoch Times.

Антоніо Грасеффо — доктор філософії, економічний аналітик по Китаю, який пропрацював понад 20 років в Азії. Пан Грасеффо закінчив Шанхайський спортивний університет, має ступінь MBA в Шанхайському університеті Цзяотун, а нині вивчає національну оборону в Американському військовому університеті. Він є автором книги "За межами пояса і шляху: глобальна економічна експансія Китаю" (2019).

За матеріалами The Epoch Times USA