Здорове харчування: за бідного холестерина замовте слівце

Так багато було сказано про участь холестерину в розвитку атеросклерозу, що заради справедливості просто необхідно висловити кілька слів на його захист. Незважаючи на те, що згадка про холестерин викликає у людей, в основному, негативні емоції, ця речовина продовжує грати одну з основних ролей в організмі.

Коли були оприлюднені перші дані про участь холестерину в генезі атеросклеротичних змін, суспільство рішуче віднеслося до боротьби з ним,  і холестерин був включений до переліку «шкідливих» речовин. Це сталося під час бойових дій між США та Кореєю.

Американські патологоанатоми були просто збентежені, коли при розтині тіл убитих солдат у віці 20-21 років виявилося, що у половини з них були виражені атеросклеротичні зміни артерій серця. Опублікування таких даних викликало в американському суспільстві потужну реакцію. Адже якщо у молодих здорових хлопців спостерігаються такі виражені зміни, що говорити про «середнього» американця. Обстановку розпалили дані статистики, де перше місце серед причин смертності займають ішемічні патології серця, тобто атеросклероз серцевих судин.

Негайно відреагував державний апарат, і в результаті з'явилася «Загальнонаціональна програма США по боротьбі з атеросклерозом», яка полягала у створенні "раціональної американської дієти", серії біохімічних досліджень та доповнилася кампаніями проти куріння та вживання алкоголю.

Проте з часом таке протистояння холестерину викликає все більше сумнівів. Адже за період у кілька десятків років ні рівень захворюваності, ні смертності від атеросклерозу кардинально не змінився. Крім цього, в результаті великомасштабних досліджень з'явилися деякі феномени та парадокси, які не укладаються в загальну теорію «шкідливого холестерину».
 

І ось один з них. Відомо, що французи мають найнижчий в Європі рівень серцево-судинних захворювань. А вони ж споконвіку вживають їжу, багату на холестерин. Це явище названо «французьким парадоксом». Крім того, при більш ретельному дослідженні відкрилися факти, що свідчать про незамінності холестерину для нашої життєдіяльності. Тому вчені вважають, що в справі винності холестерину ще рано ставити крапку.

Призначення холестерину
 
Давайте спочатку розберемося, що таке холестерин. Історія вивчення холестерину почалася в XVIII столітті, коли француз Пулетьє де ла Саль під час дослідження жовчних каменів отримав з них білу щільну речовину, що за своїми властивостями нагадувала жир. Завдяки джерелу отримання цю речовину згодом було названо «холестерин» або правильніше «холестерол» ("chole" - жовч, "sterol" - жирний).

Холестерин - природний жирний спирт, що міститься в клітинних мембранах всіх тваринних організмів. Близько 80% холестерину виробляється самим організмом і тільки решта 20% поступають з їжею. Холестерин - це важливий будівельний компонент нашого організму. Він являє собою якийсь каркас у клітинній стінці, на якому тримаються всі інші її елементи.

Крім того, з холестерину синтезуються провітамін D3, кортикостероїдні та статеві гормони. З холестерину в печінці синтезуються жовчні кислоти, необхідні для процесів травлення в тонкому кишечнику. Та до того ж понад 8% щільної речовини мозку складається з холестерину. Не будь холестерину, не було б у нас і всього цього. Виходить холестерин не так вже й шкідливий. Тоді в чому справа?

Такий різний холестерин

Справа в тому, що холестерин буває різний. Молекули холестерину, потрапляючи з їжею, всмоктуються в кишечнику і надходять у печінку. Там вони «вбираються» в спеціальні білкові оболонки і формуються, так звані, ліпопротеїди. У такому «обмундируванні» молекули холестерину подорожують організмом із потоком крові. Щоправда, ліпопротеїди можуть значно відрізнятися своїми габаритами. Ось вони в порядку убування їх розмірів: хіломікрони, ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) та ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ).

Чим розміри менше, тим ліпопротеїди легше проникають через клітинну стінку. Наприклад, ЛПДНЩ і ЛПНЩ грають найбільшу роль у формуванні атеросклеротичних бляшок на судинах, оскільки погано проникають через клітинну мембрану. А ЛПВЩ настільки малі, що легко проникають і залишають клітинну стінку. До того ж на зворотному шляху вони ще можуть захопити з собою застряглі там залишки холестерину, ЛПНЩ і ЛПДНЩ, таким чином, очищують стінки судин.

Тому доцільно виділяти так званий «шкідливий» (ЛПДНЩ і ЛПНЩ) і «корисний» (ЛПВЩ) холестерин. Перший сприяє появі бляшок в судинах, а другий перешкоджає їх виникненню. Таким чином, загальний рівень холестерину не може свідчити про активність атеросклеротичного процесу, і тільки визначення ліпідного спектру відображає конкретну ситуацію зі змістом «шкідливого» і «корисного» холестерину в плазмі крові. І який у такому випадку наш вердикт? На одній шальці терезів - високий вміст холестерину в плазмі крові - фактор ризику атеросклерозу, на іншій - атеросклероз часто розвивається і в людей з нормальним рівнем холестерину. Крім того, є й інші фактори ризику атеросклерозу, наприклад: ожиріння, куріння, алкоголь, діабет і гіпертензія. Виходить, рівень холестерину і розвиток атеросклерозу - зв'язок вельми непростий     і простим вилученням продуктів з високим вмістом холестерину здоров'я не знайти.

Різниця в ефектах «шкідливого» і «корисного» холестерину обумовлює тактику профілактики серцево-судинних захворювань. Наприклад, завдяки вживанню в їжу продуктів, що підвищують вміст ЛПВЩ або знижують ЛПНЩ, можна знизити ризик розвитку атеросклерозу. Відомо, що петрушка, кріп, селера, капуста білокачанна, броколі, болгарський перець містять вітамін С, що підтримує рівень ЛВП. Щоправда, чим менше вони піддаються термічній обробці, тим краще зберігають свої корисні властивості.

Їжа, що містить вітамін Е запобігає руйнівну для артерій трансформацію ЛНП. Продукти, які містять ненасичені жири, запобігають окисленню ЛНП. Тому корисною буде риба, незважаючи на те наскільки жирною вона є. До того ж, відмова від шкідливих звичок та активний спосіб життя також перешкоджають розвитку атеросклеротичного процесу. Недарма існує вислів, що «рух - це життя».